Закон України щодо утримання тварин

Тема у розділі 'Новини', створена користувачем Inna, 28 сер 2016.

  1. Inna
    Offline

    Inna Administrator

    Реєстрація:
    3 лют 2015
    Повідомлення:
    408
    Симпатії:
    56
    Бали:
    28
    Стать:
    Жіноча
    ЗАКОН УКРАЇНИ

    ПРО УТРИМАННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ
    З ДОМАШНІМИ НЕПРОДУКТИВНИМИ ТВАРИНАМИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    Цей закон встановлює порядок утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах, визначає
    права і обов’язки органів державної влади, органів місцевого
    самоврядування, юридичних та фізичних осіб у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах.


    РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Визначення термінів

    У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

    населений пункт (село, селище, місто) – це частина
    комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок
    господарської та іншої соціальної діяльності, має сталий склад
    населення, власну назву, зареєстрована в порядку, передбаченому
    законодавством та є просторовою основою для організації і
    діяльності органів державної влади та (і) органів місцевого
    самоврядування;

    домашні непродуктивні тварини (собаки, кішки, інші
    декоративні та екзотичні тварини, перелік яких визначається
    спеціально уповноваженим органом з питань житлово-комунального
    господарства за погодженням із спеціально уповноваженим органом з
    питань охорони навколишнього середовища та затверджується
    Кабінетом Міністрів України) – тварини, які утримуються
    власниками як домашні улюбленці, компаньйони-помічники (поводирі
    незрячих, охоронці житла та іншого майна) або об’єкти
    комерційного використання, знаходяться під контролем (наглядом)
    власника, членів його сім’ї, або уповноваженої власником особи, а
    також повинні бути ідентифіковані;

    племінні домашні непродуктивні тварини – чистопорідні або
    одержані за затвердженою програмою порідного вдосконалення
    домашні непродуктивні тварини, що мають племінну (генетичну)
    цінність і можуть використовуватися в селекційному процесі;

    бездоглядні (безпритульні) тварини – домашні непродуктивні
    тварини, які знаходяться поза межами проживання (перебування)
    власника, членів його сім’ї або уповноваженої ним особи, не
    перебувають під їх безпосереднім контролем чи наглядом, або не
    мають власника;

    гуманне ставлення до тварин – утримання тварин в умовах, що
    відповідають їх фізіологічним, біологічним та видовим
    особливостям, забезпечення можливостей для їхньої соціалізації,
    уважне ставлення до стану здоров’я тварин;

    жорстоке поводження з тваринами – вчинення дій, що
    призводять до страждань, травмування, каліцтва, загибелі тварини,
    позбавлення постійного нагляду власника за твариною, утримання
    тварини у невідповідних її виду фізіологічних та біологічних
    умовах;

    племінне розведення (племінна справа) – система зоотехнічних
    селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих
    на поліпшення племінних і робочих якостей домашніх непродуктивних
    тварин;

    племінні розплідники (племрозплідники) – суб’єкти
    підприємницької діяльності з розведення, вирощування і реалізації
    для відтворення кращих племінних якостей домашніх непродуктивних
    тварин визначеної породи, з метою забезпечення духовних,
    естетичних, комерційних та інших потреб громадян;

    притулки для утримання тварин – спеціально обладнані
    приміщення, призначені для утримання бездоглядних (безпритульних)
    тварин, конструкція яких, виключає можливість вільного
    переміщення цих тварин за встановлені межі;

    Єдиний державний реєстр ідентифікованих тварин –
    автоматизована система збору, накопичення, обробки та зберігання
    даних про тварин, їх власників, місцезнаходження, стан здоров’я
    тощо;

    Правила утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах – нормативно-правовий акт, в якому
    визначені (регламентуються) основні права та обов’язки власників
    домашніх непродуктивних тварин. Правила розроблюються
    центральними, регіональними та місцевими органами виконавчої
    влади з питань житлово-комунального господарства, охорони
    здоров’я, ветеринарної медицини, внутрішніх справ, охорони
    навколишнього природного середовища і затверджуються Кабінетом
    Міністрів України;

    тимчасова ізоляція тварин – тимчасове утримання у відповідно
    обладнаних приміщеннях бездоглядних (безпритульних) та домашніх
    непродуктивних тварин до вирішення питань, пов’язаних з їх
    подальшим утриманням;

    шкода здоров’ю людини від домашніх непродуктивних тварин –
    наслідок впливу тварин на організм людини, що проявляється у
    будь-яких порушеннях здоров”я (рани, укуси, травми, інфекції,
    психоемоційні розлади);

    шкода санітарному стану населених пунктів від домашніх
    непродуктивних тварин – забруднення домашніми непродуктивними
    тваринами вулиць, площ, скверів, парків, дитячих майданчиків,
    дворових територій та інше.

    Стаття 2. Законодавство про утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах

    Законодавство про утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах складається з цього
    Закону, законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про
    забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”,
    “Про захист населення від інфекційних хвороб”, “Про охорону
    навколишнього природного середовища”, “Про тваринний світ” та
    інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій
    сфері.

    Стаття 3. Об’єкти цього Закону

    Об’єктами Закону є домашні непродуктивні тварини та
    бездоглядні (безпритульні) тварини які проживають,
    використовуються чи перебувають на території населених пунктів.

    Стаття 4. Суб’єкти відносин у сфері утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах

    Суб`єктами відносин у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах є органи
    державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та
    юридичні особи, які мають у власності домашніх непродуктивних
    тварин або зайняті їх обслуговуванням, а також фізичні особи,
    здоров’ю чи (або) майну яких, було завдано шкоди домашніми
    непродуктивними тваринами.

    Стаття 5. Право власності на домашніх непродуктивних тварин
    в населених пунктах

    Домашні непродуктивні тварини в населених пунктах можуть
    належати на праві власності юридичній або фізичній особі, яка
    досягла 16 років, спроможні забезпечити прийнятні для них
    фізіологічні, біологічні та видові умови утримання.

    Право набуття у колективну або приватну власність цих тварин
    настає після реєстрації їх у передбаченому законом компетентному
    органі та отримання (-і) реєстраційного документу на тварину (для
    всіх без виключення видів домашніх непродуктивних тварин) і
    жетона (для собак і котів).

    Крім реєстраційного документу і жетона, власник домашньої
    непродуктивної тварини повинен здійснити дії по ідентифікації
    тварини в установленому порядку, мати ветеринарний паспорт на
    тварину, що засвідчує стан здоров’я тварини відповідно до
    ветеринарно-санітарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро
    (МЕБ).

    У передбаченому законом порядку права власників домашніх
    непродуктивних тварин можуть бути обмежені.

    Стаття 6. Основні принципи утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах

    Утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах ґрунтується на наступних принципах:

    забезпечення гуманного поводження та відповідності умов
    утримання домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах їх
    фізіологічним, біологічним і видовим особливостям;

    недопустимості жорстокого поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами;

    недопустимості нанесення шкоди людині та забруднення
    території населених пунктів продуктами життєдіяльності домашніх
    непродуктивних тварин;

    забезпечення своєчасного надання ветеринарної допомоги
    домашнім непродуктивним тваринам та проведення обов’язкових
    щеплень, передбачених чинним законодавством;

    регулювання чисельності бездоглядних (безпритульних) тварин
    в населених пунктах з метою забезпечення епізоотичного
    благополуччя, охорони здоров’я населення і відвернення заподіяння
    шкоди природі, а саме:

    збереження умов існування видового і популяційного
    різноманіття тваринного світу в населених пунктах;

    недопустимості погіршення середовища перебування, шляхів
    міграції та умов розмноження тварин в населених пунктах.


    РОЗДІЛ ІІ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ УТРИМАННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ
    З ДОМАШНІМИ НЕПРОДУКТИВНИМИ ТВАРИНАМИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах

    До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері утримання
    та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах належать:

    забезпечення реалізації державної політики сфері утримання
    та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах;

    організація розроблення та забезпечення реалізації
    загальнодержавних програм з питань утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    координація діяльності Державної санітарно-епідеміологічної
    служби МОЗ України, Державного департаменту ветеринарної медицини
    Мінагрополітики України, Міністерства охорони навколишнього
    природного середовища, Державного комітету України з питань
    житлово-комунального господарства, структурних підрозділів
    Міністерства внутрішніх справ (МВС) та інших органів виконавчої
    влади в цій сфері;

    затвердження порядку та організація ведення моніторингу
    домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах;

    затвердження нормативно-правових документів з питань
    ідентифікації і реєстрації домашніх непродуктивних тварин в
    населених пунктах, порядку реєстрації цих тварин, встановлення
    розміру плати за реєстрацію та (і) визначення категорій осіб, які
    звільняються від оплати за реєстрацію домашніх непродуктивних
    тварин;

    затвердження Правил утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    затвердження Положення “Про громадський контроль у сфері
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах”;

    визначення порядку надання лікувально-профілактичної
    допомоги особам, які постраждали від укусів, або (чи) були
    травмовані домашніми непродуктивними тваринами;

    визначення переліку видів господарської діяльності,
    пов’язаних з використанням домашніх непродуктивних тварин в
    комерційних цілях, які підлягають обов’язковому ліцензуванню;

    організація і забезпечення здійснення міжнародного
    співробітництва у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    встановлення порядку і (та) правил здійснення обов’язкового
    соціального страхування працівників комунальних управлінь, служб
    або підприємств з питань утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    встановлення порядку та правил здійснення обов’язкового
    страхування відповідальності власників домашніх непродуктивних
    тварин (собак) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

    затвердження переліку, порядку утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами (собаками) з підвищеною
    агресивністю, розведення та утримання яких на території України
    має обмежений характер;

    вирішення інших питань у межах повноважень, визначених
    законом.

    Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади
    з питань житлово-комунального господарства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах

    Центральний орган виконавчої влади з питань
    житлово-комунального господарства у сфері утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах є
    спеціально уповноваженим органом, який здійснює державне
    управління у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах, до повноважень
    якого належить:

    забезпечення проведення державної політики у цій сфері;

    розробка спільно з фахівцями Міністерства охорони здоров’я,
    Мінагрополітики, Міністерства охорони навколишнього природного
    середовища та МВС України Правил утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    розробка, спільно з зацікавленими громадськими організаціями
    Положення “Про громадський контроль у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах”;

    розробка та затвердження вимог щодо створення:

    майданчиків для вигулу домашніх непродуктивних тварин;

    спортивно-дресирувальних майданчиків;

    притулків для утримання тварин;

    кладовищ для домашніх непродуктивних тварин;

    розробка та затвердження інструкції “Про порядок вилову,
    присипляння та утилізації (захоронення) бездоглядних
    (безпритульних) тварин в населених пунктах”;

    розробка та затвердження, за погодженням з органами
    державного управління ветеринарної медицини положень та
    зоогігієнічних нормативів з питань проведення виставок, ярмарок,
    аукціонів та інших заходів, пов’язаних із домашніми
    непродуктивними тваринами;

    визначення місць та порядку продажу домашніх непродуктивних
    тварин в умовах населених пунктів;

    підготовка пропозицій щодо переліку порядку утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами (собаками) з
    підвищеною агресивністю, розведення та утримання яких на
    території України має обмежений характер;

    розробка і затвердження методик та програм проведення
    обов’язкових тестів на соціалізацію для домашніх непродуктивних
    тварин, визначення переліків та порід тварин, для яких потрібні
    такі тести;

    розробка методики визначення вартості тварин при судових
    справах у питаннях компенсації нанесеної шкоди; забезпечення
    ведення моніторингу домашніх непродуктивних тварин в населених
    пунктах та впровадження єдиної системи пошуку загублених тварин;

    облік спортивно-дресирувальних майданчиків та притулків для
    тварин усіх форм власності;

    облік кінологічних, фелінологічних та інших клубів,
    підприємств, організацій, установ, племінних розплідників тощо;
    ведення єдиної державної бази племінного обліку домашніх
    непродуктивних тварин окремо по видах і (та) породах тварин, з
    повним урахуванням їхніх видових та порідних особливостей;

    розробка єдиної для всіх організацій схеми документообігу та
    обліку в сфері племінної діяльності (розведення), дресирування,
    охорони, утримання та використання домашніх непродуктивних тварин;

    організація і забезпечення державного контролю за
    дотриманням вимог законодавства про порядок утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах;

    складання протоколів та розгляд справ про адміністративні
    правопорушення, віднесені законом до їх відання; вирішення інших
    питань у межах повноважень, визначених законом.

    Стаття 9. Повноваження органів державного управління
    ветеринарної медицини у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах

    Органами державного управління ветеринарної медицини у сфері
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах є Державний департамент ветеринарної медицини
    та його територіальні органи, до повноважень яких належать:

    здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та
    нагляду, координація і організація здійснення заходів щодо
    профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і
    незаразних хвороб тварин та їх лікування;

    здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами
    господарювання ліцензійних умов провадження господарської
    діяльності з ветеринарної практики.

    Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
    Крим у сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах

    До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у
    сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах належить:

    здійснення реалізації державної політики у сфері утримання
    та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах;

    розроблення та забезпечення виконання державних, місцевих та
    інших територіальних програм у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    взаємодія з органами виконавчої влади та місцевого
    самоврядування у цій сфері;

    здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у
    сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах;

    здійснення інших повноважень, передбачених законом.

    Стаття 11. Повноваження органів місцевого самоврядування у
    сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах

    До повноважень органів місцевого самоврядування та їх
    виконавчих органів (структур) у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах належить:

    організація заходів з утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    здійснення контролю за утриманням і поводженням з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    розроблення, затвердження та забезпечення виконання місцевих
    програм, пов’язаних з регулюванням чисельності, поводженням та
    утриманням домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах;

    забезпечення надання безоплатної лікувально-профілактичної
    допомоги особам, які постраждали від укусів чи (або) були
    травмовані домашніми непродуктивними тваринами;

    забезпечення ведення обліку чисельності та реєстрації
    домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах; забезпечення
    надходження інформації про зареєстрованих тварин до Єдиного
    державного реєстру ідентифікованих тварин;

    інформування державних установ ветеринарної медицини щодо
    зареєстрованих тварин з метою забезпечення проведення
    обов’язкових профілактичних щеплень;

    затвердження і організація місць та порядку продажу домашніх
    непродуктивних тварин в населених пунктах;

    організація та утримання:

    майданчиків для вигулу домашніх непродуктивних тварин;

    спортивно-дресирувальних майданчиків;

    притулків для тварин;

    кладовищ для домашніх непродуктивних тварин;

    забезпечення регулювання чисельності домашніх непродуктивних
    тварин в населених пунктах, в тому числі і безпритульних
    (бездоглядних);

    забезпечення умов для створення благодійних притулків, метою
    діяльності яких є вирішення проблем безпритульних (бездоглядних)
    тварин та пошук власників для загублених чи зданих у притулки
    домашніх непродуктивних тварин;

    здійснення контролю за виконанням власниками домашніх
    непродуктивних тварин Правил утримання та поводження з домашніми
    тваринами в населених пунктах;

    надання дозволу за погодженням з органами державного
    управління ветеринарної медицини на проведення видовищних чи
    спортивних зоотехнічних заходів;

    організація просвітницької та виховної роботи з населенням
    щодо питань утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами;

    вирішення інших питань у межах повноважень, визначених
    законом.

    Для реалізації зазначених у частині першій цієї статті
    повноважень створити в містах з населенням більше 1 млн. громадян
    комунальні управління, в інших населених пунктах – комунальні
    служби або підприємства з питань утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах
    відповідно до закону.

    З метою виконання повноважень, визначених цим Законом,
    виконавчі органи місцевого самоврядування взаємодіють з
    відповідними органами виконавчої влади.


    РОЗДІЛ III ВИКОРИСТАННЯ ДОМАШНІХ НЕПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН
    В НАСЕЛЕННИХ ПУНКТАХ ТА ВИМОГИ ЩОДО ЇХ УТРИМАННЯ

    Стаття 12. Використання домашніх непродуктивних тварин в
    населених пунктах

    В населених пунктах можуть здійснюватися такі види
    використання домашніх непродуктивних тварин:

    утримання як домашніх улюбленців або компаньйонів-помічників
    (поводирів незрячих, охоронців житла та іншого майна); у наукових
    експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі;

    у видовищних чи спортивних зоотехнічних заходах, організації
    активного відпочинку та розваг;

    племінному некомерційному та комерційному розведенні, інших
    комерційних цілях;

    у службових цілях.

    Стаття 13. Ліцензування господарської діяльності, пов’язаної
    з використанням та утриманням домашніх непродуктивних тварин в
    населених пунктах

    Обов’язковому ліцензуванню у відповідності до закону,
    підлягають наступні види господарської діяльності:

    розведення домашніх непродуктивних тварин в племінних
    розплідниках;

    дресирування домашніх непродуктивних тварин;

    утримання бездоглядних (безпритульних) тварин у притулках;

    підготовка фахівців у вищезазначених сферах;

    використання домашніх непродуктивних тварин в комерційних
    цілях у цирках, видовищних заходах, прокаті, рекламі та інших
    аналогічних видах діяльності, згідно переліку, який визначається
    Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 14. Використання домашніх непродуктивних тварин як (в
    якості) поводирів незрячих

    Поводир незрячого – домашня непродуктивна тварина (собака),
    яка використовується для полегшення пересування в умовах
    населених пунктів, інвалідів І групи, позбавлених зору або
    залишковий зір яких, не дає можливості самостійно орієнтуватись в
    просторі.

    Собаки-поводирі незрячих, повинні пройти необхідну
    підготовку в (у) спеціалізованих закладах з підготовки
    собак-поводирів та реабілітації інвалідів, по закінченні яких
    (якого), тварина разом з комплектом необхідного спорядження та
    підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву
    “Собака-поводир сліпого”), передається особі, позбавленій зору.

    Використання домашніх непродуктивних тварин (собак) як
    поводирів незрячих заборонено, в таких (наступних) випадках:

    тварину не ідентифіковано та не зареєстровано у
    встановленому законодавством порядку;

    власник тварини не пройшов обов’язкового курсу навчання з
    програми використання та утримання собак-поводирів, а також
    пересування з ними в умовах населених пунктів;

    у власника тварини відсутній документ установленого зразка,
    що засвідчує необхідну кваліфікацію собаки-поводиря;

    у тварини відсутня дугова шлейка з емблемою червоного хреста
    та надписом “Собака-поводир сліпого”;

    умови утримання тварини не відповідають фізіологічним нормам.

    Стаття 15. Використання домашніх непродуктивних тварин у
    наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному
    процесі

    Використання домашніх непродуктивних тварин у наукових
    експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі
    можливе, коли це відповідає природним якостям або можливостям
    тварин, або у випадку, якщо відсутня можливість заміни їх
    альтернативними методами та об’єктами і тільки в (у) наукових
    закладах.

    Стаття 16. Використання домашніх непродуктивних тварин у
    видовищних заходах, спорті, при організації розваг

    Використання домашніх непродуктивних тварин в населених
    пунктах під час проведення видовищних чи спортивних зоотехнічних
    заходів допускається за умови належного догляду, дотримання
    зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних та інших вимог і правил,
    встановлених законодавством про порядок утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах.

    Проведення видовищних чи спортивних зоотехнічних заходів
    допускається при (за) наявності дозволу, виданого виконавчим
    органом місцевого самоврядування у сфері утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами у населених пунктах при
    погодженні з органами державного управління ветеринарної
    медицини, за місцем проведення заходу.

    Будь-які видовищні чи спортивні зоотехнічні заходи, що
    включають бої тварин, забороняються.

    Домашні непродуктивні тварини не можуть піддаватися
    дресируванню в спосіб, небезпечний для їх здоров’я, у тому числі
    шляхом змушення тварин перевищувати їхні природні можливості та
    силу або за допомогою застосування штучних знарядь, що викликають
    пошкодження або невиправданий біль, страждання чи виснаження.

    Заподіяння будь-яких дій, що можуть призвести до страждань,
    травмування чи каліцтва тварини заборонено.

    Стаття 17. Використання домашніх непродуктивних тварин у
    комерційних цілях

    Домашні непродуктивні тварини можуть використовуватися у
    комерційних цілях у цирках, видовищних заходах, прокаті, рекламі
    та інших аналогічних видах діяльності (за переліком, який
    визначається Кабінетом Міністрів України).

    Домашні непродуктивні тварини не можуть використовуватися у
    названих видах діяльності, якщо не виконуються такі умови:

    утримання тварин не відповідає вимогам, передбаченим цим
    законом та іншими нормативними актами;

    здоров’я та благополуччя людей, цих тварин або інших
    домашніх непродуктивних тварин піддається ризику;

    діяльність, пов’язана з використанням домашніх
    непродуктивних тварин не зареєстрована у встановленому
    законодавством України порядку або не отримані відповідні дозволи
    та ліцензії;

    відповідальна особа, не має необхідного для виконання
    названої діяльності рівня знань, навичок та професійної
    підготовки.

    Стаття 18. Використання домашніх непродуктивних тварин в
    племінному некомерційному та комерційному розведенні

    Порядок використання домашніх непродуктивних тварин у
    племінному некомерційному та комерційному розведенні визначається
    відповідними інструкціями центрального органу виконавчої влади з
    питань житлово-комунального господарства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах, погодженими з заінтересованими органами виконавчої
    влади, громадськими об”єднаннями і організаціями.

    Використання у племінному некомерційному та комерційному
    розведенні домашніх непродуктивних тварин заборонено, якщо:

    тварину не ідентифіковано та не зареєстровано у
    встановленому законодавством порядку;

    не отримано дозвіл встановленого зразка на племінне
    розведення домашніх непродуктивних тварин;

    умови утримання тварини не відповідають фізіологічним нормам.

    Стаття 19. Використання домашніх непродуктивних тварин в
    службових цілях

    Використання домашніх непродуктивних тварин в службових
    цілях проводиться згідно цього Закону, та нормативних актів
    відповідних міністерств та відомств.

    Стаття 20. Загальні вимоги до утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах

    При утриманні та поводженні з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах не допускається:

    використання інвентарю та інших пристосувань, які травмують
    тварин;

    примушення тварин до виконання невластивих для них дій, що
    приводять до травмування або страждання;

    нанесення побоїв, травм, завдання болю з метою спонукання
    тварин до виконання будь-яких вимог;

    розведення тварин із виявленими фізичними вадами;

    розведення тварин із спадково закріпленою підвищеною
    агресивністю;

    спонукання до нападу одних тварин на інших.

    При проведенні болісних процедур, у разі неможливості їх
    уникнення, обов’язковим є застосування знеболюючих препаратів.

    Кожний хто утримує домашню непродуктивну тварину, або
    доглядає за нею, несе відповідальність за її здоров’я та належні
    умови утримання, а також за нанесену твариною шкоду людині або
    іншій тварині.

    Кожний хто утримує домашню непродуктивну тварину або
    доглядає за нею повинен виділити їй місце де вона житиме,
    піклуватися про неї та приділяти їй увагу, з огляду на етологічні
    потреби тварини, відповідно до її виду та породи, зокрема:

    давати їй достатню кількість якісної їжі та води;

    створити умови, які повинні задовольняти природні потреби,
    що відповідають біологічним особливостям тварин, зоогігієнічним
    та ветеринарним вимогам;

    провести необхідні щеплення згідно програм протиепізоотичних
    заходів державних установ ветеринарної медицини;

    провести дресирування та тестування, що визначаються
    нормативно-правовими актами з питань утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    запобігати збільшенню чисельності безпритульних тварин;

    вживати всіх необхідних заходів, щоб тварина не загубилась.

    Кількість домашніх непродуктивних тварин, які утримуються в
    жилих приміщеннях, обмежується можливістю забезпечення
    санітарно-гігієнічних умов та додержання умов утримання тварин
    відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових
    актів.

    Вигул домашніх непродуктивних тварин дозволяється у
    встановлених для цього місцях. Заводити домашніх непродуктивних
    тварин (крім собак-поводирів незрячих) у приміщення магазинів,
    підприємств громадського харчування, закладів охорони здоров’я,
    культури, навчальних закладів, місця загального користування та
    масового відпочинку, виводити без коротких повідків і намордників
    домашніх непродуктивних тварин (собак) з підвищеною агресивністю,
    продавати домашніх непродуктивних тварин у невстановлених для
    цього місцях забороняється.

    Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
    самоврядування створюють умови для утримання фізичними особами
    домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах. При
    проектуванні та забудові населених пунктів, повинні враховуватися
    потреби домашніх непродуктивних тварин та їх власників.

    Стаття 21. Права власників домашніх непродуктивних тварин

    Власники домашніх непродуктивних тварин мають право:

    утримувати домашніх непродуктивних тварин у жилих
    приміщеннях, а також на ізольованих присадибних ділянках за
    згодою всіх дорослих членів сім’ї у кількості, передбаченій
    Правилами утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах;

    на відшкодування шкоди, заподіяної домашньою непродуктивною
    твариною, або заподіяної власній домашній непродуктивній тварині
    людиною, або іншою твариною, відповідно до законодавства;

    оскаржувати у встановленому порядку рішення органів
    державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та
    службових осіб, що порушують їх право власності на домашніх
    непродуктивних тварин;

    вносити пропозиції до органів виконавчої влади з питань
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах.

    Стаття 22. Обов’язки власників домашніх непродуктивних тварин

    Власники домашніх непродуктивних тварин зобов’язані:

    ідентифікувати та зареєструвати своїх тварин, оформити
    документи, які передбачені Правилами утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    доставити протягом п’яти днів до місцевої державної установи
    ветеринарної медицини, придбану домашню непродуктивну тварину, а
    також її приплід для огляду, імунізації та
    лікувально-профілактичної обробки. Повідомити у вказаний термін
    зазначену установу у разі зміни місця проживання тварини;

    у випадках, передбачених законодавством, повідомляти місцеву
    установу державної ветеринарної медицини про захворювання тварини;

    негайно повідомити (поставити до відому) місцеві установи
    санітарно-епідеміологічної і (та) ветеринарної служб про випадки
    укусів або травмування домашньою непродуктивною твариною людей,
    та (і) доставити вищезгадану тварину для огляду та ізоляції. У
    разі неможливості доставити вказану тварину до закладу
    ветеринарної медицини власними силами, власник повинен повідомити
    про неї відповідну комунальну установу з питань утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах;

    не допускати забруднення довкілля домашніми непродуктивними
    тваринами, прибирати в усіх випадках екскременти за тваринами;

    вигул домашніх непродуктивних тварин здійснювати у
    спеціально відведених місцях, з обов’язковим дотриманням Правил
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах;

    безперешкодно допускати до перевірки всіх об’єктів, де
    утримуються, розводяться, та реалізуються домашні непродуктивні
    тварини (притулки, племрозплідники, тощо) представників органів,
    що здійснюють державний контроль у сфері утримання та поводження
    з тваринами в населених пунктах, своєчасно виконувати їх законні
    вимоги і розпорядження;

    при реєстрації домашніх непродуктивних тварин з підвищеною
    агресивністю (собак) пройти технічний мінімум з питань утримання
    та дресирування цих тварин;

    укласти договір обов’язкового страхування відповідальності
    власників домашніх непродуктивних тварин (собак) (за переліком
    порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка
    може бути заподіяна третім особам.

    У відповідності з вимогами цього Закону, забезпечити гуманне
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами та (їх)
    утримання, відповідно до їх фізіологічних, біологічних і видових
    особливостей.

    Стаття 23. Громадські організації у сфері утримання та
    поводження з домашніми тваринами в населених пунктах

    Для захисту своїх прав та задоволення законних інтересів у
    здійсненні охорони, розведенні, дресируванні, утриманні та
    поводженні з домашніми непродуктивними тваринами, громадяни
    можуть на добровільних засадах об’єднуватись у громадські
    організації.

    З метою розвитку (і) та поширення гуманного ставлення до
    тварин, а також попередження нанесення ними шкоди здоров’ю людини
    та забруднення довкілля, центральний орган виконавчої влади з
    питань житлово-комунального господарства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
    самоврядування залучають до співпраці громадські організації,
    благодійні фонди та громадян.

    Стаття 24. Оплата комунальних послуг, пов’язаних з
    утриманням домашніх непродуктивних тварин

    Органи місцевого самоврядування в порядку і межах,
    визначених законом, встановлюють тарифи щодо оплати комунальних
    послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної
    власності відповідної територіальної громади, пов’язаних з
    утриманням домашніх непродуктивних тварин.

    Стаття 25. Реєстрація домашніх непродуктивних тварин

    Реєстрація домашніх непродуктивних тварин, яких утримують
    фізичні та юридичні особи, видача відповідних реєстраційних
    документів і жетонів проводиться комунальними управліннями,
    службами або підприємствами виконавчих органів місцевого
    самоврядування з питань утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах а також
    організаціями, до повноважень яких віднесені питання
    ідентифікації і реєстрації тварин (у) в порядку, встановленому
    законодавством.

    Реєстрації за місцем утримання підлягають всі без виключення
    домашні непродуктивні тварини, які знаходяться у власності
    юридичних або фізичних осіб на території населених пунктів.

    Реєстрації підлягають також, ввезені тварини, які
    перебувають на території населеного пункту більше шести місяців.

    Порядок реєстрації домашніх непродуктивних тварин, розмір
    плати за реєстрацію та визначення категорій осіб, які
    звільняються від оплати за реєстрацію таких (цих) тварин
    встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Власники домашніх непродуктивних тварин (собак), породи яких
    визнано Кабінетом Міністрів України породами з підвищеною
    агресивністю, реєструють їх за наявності довідки про проходження
    власником тварини технічного мінімуму з питань утримання та
    дресирування цих тварин, договору про обов’язкове страхування
    власників домашніх непродуктивних тварин (собак) щодо шкоди, яка
    може бути заподіяна третім особам, та за погодженням з органами
    міліції(МВС).

    У випадку загибелі або втрати домашньої непродуктивної
    тварини, власник зобов’язаний повідомити про це (відповідний)
    комунальний орган з питань утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах, за місцем
    реєстрації.

    Стаття 26. Надання домашнім непродуктивним тваринам
    ветеринарної допомоги

    Власник домашньої непродуктивної тварини зобов’язаний
    забезпечити надання їй необхідної ветеринарної допомоги, а також
    дотримання ветеринарно-санітарних, карантинних правил і норм та
    санітарно-епідеміологічних нормативів в порядку, визначеному
    законодавством.

    Ветеринарні лікувальні заходи, під час яких тварина може
    зазнати болю, мають проводитися під анестезією.

    Стаття 27. Транспортування домашніх непродуктивних тварин

    Транспортування домашніх непродуктивних тварин дозволяється
    в усіх видах транспорту за умов забезпечення безпеки людей,
    здоров’я тварин, додержання правил користування певним видом
    транспорту та наявності відповідних реєстраційних та ветеринарних
    документів.

    Правила транспортування домашніх непродуктивних тварин усіма
    видами транспорту на території України розробляються і
    затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом
    виконавчої влади з питань транспорту та мають відповідати вимогам
    цього Закону.

    Стаття 28. Поховання (кремація) померлих домашніх
    непродуктивних тварин

    Органи місцевого самоврядування забезпечують планування,
    упорядкування, функціонування та утримання кладовищ (крематоріїв)
    для померлих домашніх непродуктивних тварин з обов’язковим
    дотриманням архітектурних, екологічних,
    санітарно-епідеміологічних та епізоотичних вимог і нормативів.

    Поховання (кремація) померлих домашніх непродуктивних тварин
    покладається на власників цих тварин, а бездоглядних
    (безпритульних) померлих тварин – на комунальні управління,
    служби або підприємства з питань утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах
    відповідно до закону.


    РОЗДІЛ IV ПОВОДЖЕННЯ З БЕЗДОГЛЯДНИМИ (БЕЗПРИТУЛЬНИМИ)
    ТВАРИНАМИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    Стаття 29. Поводження з бездоглядними (безпритульними)
    тваринами

    Домашні непродуктивні тварини незалежно від породи,
    належності та призначення, в тому числі й ті, що мають нашийники
    з жетонами та намордники, але знаходяться без власника на
    територіях населених пунктів вважаються бездоглядними і
    підлягають вилову.

    Порядок вилову бездоглядних тварин регламентується
    інструкцією “Про порядок вилову, присипляння та утилізації
    (захоронення) бездоглядних (безпритульних) тварин і (та)
    Правилами утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах.

    Вилов бездоглядних (безпритульних) тварин проводиться при
    відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години ранку або після
    20-00 години вечора (влітку після 22-00). Вилов бездоглядних
    (безпритульних) тварин проводиться такими методами, щоб звести до
    мінімуму фізичні та психічні (нервові) страждання тварин.
    Виловлені бездоглядні (безпритульні) тварини утримуються у
    притулках для тварин до повернення їх власникам або визначення
    подальшої долі.

    Тварина, що повертається власнику з притулку, підлягає
    ветеринарному огляду з проведенням протиепізоотичних заходів,
    щеплення проти сказу та лептоспірозу, якщо власник документально
    не підтвердить наявність профілактичних щеплень, здійснених
    тварині в установі державної ветеринарної медицини в поточному
    році. За бажанням власника може бути проведена стерилізація
    тварини. У разі, коли у виловленої тварини виявлено (-і) ознаки
    сказу чи лептоспірозу, вона передається до закладів державної
    ветеринарної медицини для подальшого лікування чи присиплення
    (присипляння).

    Власник відловленої тварини зобов’язаний оплатити всі
    витрати, пов’язані з виловом, утриманням та лікуванням тварини
    спеціалізованими службами відлову бездоглядних (безпритульних)
    тварин. У разі повторного вилову домашньої непродуктивної
    тварини, ця тварина підлягає стерилізації.

    Строк утримання відловлених бездоглядних (безпритульних)
    тварин в притулках для тварин (за виключенням благодійних
    притулків) визначається Правилами утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах, але не
    повинен перевищувати 15 днів (діб).

    У разі виявлення захворювання тварини особливо небезпечною
    інфекційною хворобою, а також виходячи із вікового критерію,
    можливостей соціалізації чи стану здоров’я тварини може бути
    прийняте рішення про скорочення терміну утримання тварин в
    притулках для тварин.

    Обраний метод, за винятком випадків, що становлять загрозу
    для людини, має або викликати негайну втрату свідомості та смерть
    тварини, або починатися з застосування глибокої загальної
    анестезії, після чого здійснюється захід, що призведе до смерті
    тварини.

    Тимчасовій ізоляції підлягають також домашні непродуктивні
    тварини, які завдали тілесних ушкоджень людині чи іншій тварині,
    або становлять небезпеку для оточуючих.

    Стаття 30. Регулювання чисельності бездоглядних
    (безпритульних) тварин

    Регулювання чисельності бездоглядних (безпритульних) тварин
    проводиться з метою оптимізації їх чисельності відповідно до
    місцевих програм у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах.

    Крім безпосереднього відлову, місцеві програми у сфері
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах включають такі заходи:

    поступове скорочення місць годівлі та сховищ бездоглядних
    (безпритульних) тварин;

    обов’язкову реєстрацію з подальшою стерилізацією, всіх
    тварин на територіях підприємств, установ, організацій, гаражних
    кооперативів, стоянок, складів і інших місць, де тварини
    виконують охоронні функції і мають годування та місце постійного
    мешкання;

    стерилізацію домашніх непродуктивних тварин за бажанням
    власників;

    організацію прийому у фізичних осіб домашніх непродуктивних
    тварин, яких вони не в змозі утримувати, організацію пошуку
    власників для бездоглядних, зданих та відловлених тварин,
    допомогу в соціалізації таких тварин;

    проведення інформаційної роботи з населенням даного регіону
    щодо (з метою) запобігання зростанню чисельності бездоглядних
    (безпритульних) тварин.

    При виникненні або загрозі виникнення епізоотичних ситуацій
    місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
    самоврядування відповідно до закону проводять заходи, необхідні
    для регулювання чисельності безпритульних тварин відповідно до
    інструкцій уповноважених органів з питань охорони здоров’я та
    агропромислової політики.

    Заходи щодо регулювання чисельності бездоглядних тварин в
    населених пунктах фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів



    РОЗДІЛ V КОНТРОЛЬ У СФЕРІ УТРИМАННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ
    З ДОМАШНІМИ НЕПРОДУКТИВНИМИ ТВАРИНАМИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    Стаття 31. Контроль за додержанням законодавства у сфері
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах

    Контроль за додержанням законодавства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним
    органом виконавчої влади з питань житлово-комунального
    господарства у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах, іншими органами
    виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно
    до Закону.

    Стаття 32. Громадський контроль у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах

    Громадський контроль у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах
    здійснюється громадськими інспекторами по нагляду за утриманням
    та поводженням з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах.

    Повноваження громадських інспекторів по нагляду за
    утриманням та поводженням з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах, їх права та обов’язки, визначаються відповідно
    до Положення “Про громадський контроль у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах”, розробленого центральним органом виконавчої влади з
    питань житлово-комунального господарства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах спільно з зацікавленими громадськими організаціями та
    затвердженого Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 33. Права посадових осіб центрального органу
    виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у
    сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах і (та) його органів на місцях

    Посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань
    житлово-комунального господарства у сфері утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах і (та)
    його органів на місцях (комунальних управлінь, служб або
    підприємств) відповідно до законодавства, мають право:

    давати обов’язкові до виконання вказівки (приписи) про
    усунення порушень в (у) сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    перевіряти документи на право утримання та використання
    домашніх непродуктивних тварин в населених пунктах; тимчасово
    вилучати домашніх непродуктивних тварин у осіб, що порушують
    законодавство у (в) сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах;

    проводити фотографування, звукозапис, кіно та відеозйомку як
    допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень
    законодавства у сфері утримання та поводження з домашніми
    тваринами в населених пунктах;

    складати протоколи і (та) розглядати справи про
    адміністративні правопорушення у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах.

    Працівники комунальних управлінь, служб або підприємств з
    питань утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах, підлягають обов’язковому
    соціальному страхуванню. Держава гарантує їм соціальний захист.

    Порядок та умови страхування працівників комунальних
    управлінь, служб або підприємств з питань утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах та їх
    соціального захисту, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 34. Правовий захист працівників, що здійснюють
    контроль за утриманням та поводженням з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах

    Працівникам підприємств, установ та організацій, що
    здійснюють контроль за утриманням та поводженням з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах, гарантується
    правовий захист їх честі, гідності, здоров’я та життя відповідно
    до законодавства України.

    Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах

    Юридичні та фізичні особи, винні у порушенні цього Закону
    несуть відповідальність згідно із законом.

    Відповідальність за порушення законодавства про утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах несуть особи, винні в:

    жорстокому поводженні з тваринами;

    недотриманні встановлених ветеринарно-санітарних вимог і
    Правил утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах;

    приховуванні та перекрученні інформації про стан і
    чисельність бездоглядних тварин у населених пунктах;

    порушенні порядку придбання, реалізації і перевезення
    домашніх непродуктивних тварин;

    незаконному вилученні домашніх непродуктивних тварин;

    невиконанні законних розпоряджень органів, що здійснюють
    державний контроль у сфері утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах.

    Власники домашніх непродуктивних тварин несуть
    відповідальність за нанесення тваринами, що їм належать, шкоди
    здоров’ю громадян, їхньому майну, іншим тваринам та шкоди
    санітарному стану населених пунктів відповідно до закону.

    Відшкодування моральної шкоди чи матеріальних збитків
    здійснюється у порядку, встановленому законом.

    Законом може бути встановлено відповідальність і за інші
    порушення законодавства про утримання та поводження з домашніми
    непродуктивними тваринами в населених пунктах.

    Стаття 36. Права та обов’язки осіб, які постраждали від
    укусів або були травмовані домашніми непродуктивними тваринами

    Особи, які постраждали від укусів або були травмовані
    домашніми непродуктивними тваринами, мають право на безкоштовний
    (безоплатний) проїзд до лікувально-профілактичних закладів
    охорони здоров”я для одержання безоплатної антирабічної,
    травматологічної та медикаментозної допомоги.

    Особи, які постраждали від укусів або були травмовані
    домашніми непродуктивними тваринами, зобов’язані звернутися до
    лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я для отримання
    антирабічної, травматологічної та медикаментозної допомоги.

    Стаття 37. Надання лікувально-профілактичної допомоги
    особам, які постраждали від укусів або були травмовані домашніми
    непродуктивними тваринами

    Лікувально-профілактична (антирабічна, травматологічна,
    медикаментозна) допомога особам, які постраждали від укусів або
    були травмовані домашніми непродуктивними тваринами, у державних
    та комунальних закладах охорони здоров’я надається безоплатно, за
    рахунок коштів місцевих бюджетів, фондів соціального страхування,
    інших джерел не заборонених законодавством.

    Порядок надання лікувально-профілактичної допомоги особам,
    які постраждали від укусів (чи) або були травмовані домашніми
    непродуктивними тваринами визначається Кабінетом Міністрів
    України.



    РОЗДІЛ VІ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ
    У СФЕРІ УТРИМАННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ
    З ДОМАШНІМИ НЕПРОДУКТИВНИМИ ТВАРИНАМИ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

    Стаття 38. Міжнародні договори

    Якщо за міжнародним договором, згода на обов’язковість
    якого, надана Верховною Радою України, встановлені інші правила,
    ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила
    міжнародного договору.




    РОЗДІЛ VIІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    І. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    ІІ. До приведення законів України, інших нормативно-правових
    актів у відповідність з нормами цього Закону вони застосовуються
    у частині, що не суперечить цьому Закону.

    ІІІ. З метою узгодження законодавства у зв’язку з прийняттям
    цього Закону внести зміни до таких (наступних) Законів України:

    1. Розділ ІІ Кримінального Кодексу України (Відомості
    Верховної Ради (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131; № 2953-ІІІ
    (2953-14) від 17.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст. 121; № 30, ст.
    206; № 668-ІV (668-15) від 03.04.2003; № 669-ІV (669-15) від
    03.04.2003) доповнити новою статтею 128-1 такого змісту:

    “Стаття 128-1. Заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок
    порушення правил утримання та поводження з домашніми тваринами.

    1. Заподіяння легких тілесних ушкоджень внаслідок порушення
    правил утримання та поводження з домашніми тваринами, -

    карається штрафом до сорока неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян або громадською доганою.

    2. Заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості
    внаслідок порушення правил утримання та поводження з домашніми
    тваринами, -

    карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
    громадян.

    3. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок порушення
    правил утримання та поводження з домашніми тваринами, -

    карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

    4. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок порушення
    правил утримання та поводження з домашніми тваринами, що
    спричинили смерть потерпілого, -

    карається позбавленням волі на строк до трьох років.”

    2. Частину першу статті 27 Кримінально-процесуального
    Кодексу України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1961, № 2, ст.
    15; № 137/94-ВР від 27.07.94, ВВР, 1994, № 37, ст. 342; № 42, ст.
    381; № 45, ст. 409; № 48, ст. 429; № 299/94-ВР від 16.12.94, ВВР,
    1995, № 2, ст. 8; № 2, ст. 9; № 10, ст. 64; № 29, ст. 216; № 34,
    ст. 268; № 35, ст. 271; № 323/96-ВР від 12.07.96, ВВР, 1996, №
    52, ст. 294; № 46, ст. 247; № 46, ст. 249; № 530/96-ВР від
    20.11.96, ВВР, 1997, № 4, ст. 21; № 12, ст. 102; № 51, ст. 306; №
    85/98-ВР від 05.02.98, ВВР, 1998, № 26, ст. 149; № 35, ст. 241; №
    1134-ХІV (1134-14) від 08.10.99, ВВР, 1999, № 48, ст. 419; №
    1288-ХІV (1288-14) від 14.12.99, ВВР, 2000, № 5, ст. 34; № 10,
    ст. 79; № 17, ст. 123; № 24, ст. 183; № 30, ст. 240; № 46, ст.
    392; № 43, ст. 368; № 45, ст. 389; № 1, ст. 3; № 10, ст. 44; №
    2247-ІІІ (2247-14) від 18.01.2001, ВВР, 2001, № 13, ст. 66; № 23,
    ст. 117; № 31, ст. 146; № 34-35, ст. 187; № 44, ст. 234; №
    2922-ІІІ (2922-14) від 10.01.2002, ВВР, № 17, ст. 117; № 17, ст.
    121; № 30, ст. 208; № 33, ст. 236; № 430-ІV (430-15) від
    16.01.2003, ВВР, 2003, № 14, ст. 95; № 15, ст. 108; № 15, ст.
    109; № 26, ст. 190; № 27, ст. 209; № 26, ст. 199; № 29, ст. 233;
    № 850-ІV (850-15) від 22.05.2003; № 903-ІV (903-15) від
    05.06.2003) викласти у такій редакції:

    “Справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1
    статті 126, статтею 128-1 Кримінального кодексу України, а також
    справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу
    України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам
    окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою
    потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати
    обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не
    провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо
    потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення
    може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для
    постановлення вироку.”

    3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення
    (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до
    № 51, ст. 1122; № 2468-12 від 17.06.92, ВВР, 1992, № 35, ст.511;
    № 39, ст. 570; № 47, ст. 648; № 2857-12 від 15.12.92, ВВР, 1993,
    № 6, ст. 35; № 12, ст. 100; № 15, ст. 131; № 15, ст. 134; № 18,
    ст. 189; № 22, ст. 232; № 24, ст. 256; № 34, ст. 354; № 34, ст.
    355; № 46, ст. 427; № 3683-12 від 15.12.93, ВВР, 1994, № 1, ст.
    3; № 12, ст. 58; № 13, ст. 69; № 19, ст. 111; № 20, ст. 114; №
    28, ст. 236; № 28, ст. 239; № 28, ст. 240; № 31, ст. 288; № 38,
    ст. 349; № 41, ст. 375; № 46, ст. 413; № 49, ст. 431; № 48, ст.
    429; № 8/95-ВР від 19.01.95, ВВР, 1995, № 3, ст. 20; № 10, ст.
    64; № 13, ст. 85; № 13, ст. 87; № 15, ст. 103; № 22, ст. 169; №
    29, ст. 216; № 29, ст. 223; № 30, ст. 233; № 34, ст. 268; №
    81/96-ВР від 06.03.96, ВВР, 1996, № 15, ст. 70; № 25, ст. 104; №
    31, ст. 145; № 52, ст. 294; № 44, ст. 216; № 46, ст. 247; № 46,
    ст. 249; № 46, ст. 251; № 52, ст. 305; № 497/96-ВР від 14.11.96,
    ВВР, 1997, № 1, ст. 1; № 11, ст. 92; № 14, ст. 114; № 29, ст.
    192; № 36, ст. 230; № 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, № 11-12,
    ст. 41; № № 11-12, ст. 42; № 11-12, ст. 45; № 24, ст. 139; № 35,
    ст. 241; № 352-ХІV (352-14) від 23.12.98, ВВР, 1999, № 5-6, ст.
    45; № 16, ст. 96; № 19, ст. 173; № 34, ст. 285; № 36, ст. 317; №
    36, ст. 319; № 41, ст. 373; № 45, ст. 396; № 49, ст. 429; № 48,
    ст. 421; № 52, ст. 466; № 1288-ХІV (1288-14) від 14.12.99, ВВР,
    2000, № 5, ст. 34; № 4, ст. 31; № 8, ст. 494 № 8, ст. 50; № 10,
    ст. 79; № 23, ст. 179; № 24, ст. 183; № 30, ст. 240; № 32, ст.
    256; № 35, ст. 280; № 43, ст. 364; № 45, ст. 377; № 45, ст. 387;
    № 45, ст. 389; № 46, ст. 396; № 48, ст. 415; № 50, ст. 436; №
    2114-ІІІ (2114-14) від 16.11.2000, ВВР, 2001, № 1, ст. 3; № 9,
    ст. 38; № 13, ст. 66; № 27, ст.132; № 22, ст. 107; № 23, ст. 115;
    № 23, ст. 116; № 23, ст. 117; № 24, ст. 126; № 31, ст. 148; № 31,
    ст. 152; № 41, ст. 201; № 2686-ІІІ (2686-14) від 13.09.2001, ВВР,
    2002, № 2, ст. 7; № 2, ст. 10; № 5, ст. 33; № 6, ст. 45; № 11,
    ст. 81; № 17, ст. 121; № 29, ст. 195; № 29, ст. 194; № 46, ст.
    347; № 50, ст. 366; № 254-ІV (254-15) від 28.11.2002, ВВР, 2003,
    № 4, ст. 31; № 13, ст. 91; № 10-11, ст. 87; № 16, ст. 128; № 548
    –ІV (548-15) від 20.02.2003; № 552-ІV (552-15) від 20.02.2003; №
    666-ІV (666-15) від 03.04.2003; № 667-ІV (667-15) від 03.04.2003;
    № 676-ІV (676-15) від 03.04.2003):

    а) встановити підвищені розміри адміністративних стягнень
    (штрафів), які накладаються на фізичних та юридичних осіб, а
    також на посадових осіб державних органів за неналежне виконання
    або порушення правил утримання та поводження з тваринами,
    виклавши окремі статті Кодексу у такій редакції:

    “Стаття 88-1. Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів
    тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у
    неволі або в напіввільних умовах

    Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або
    рослинного світу -

    тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
    об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів тваринного або рослинного
    світу, які перебували в межах територій та об'єктів
    природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України
    або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України,-

    тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
    об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в
    напіввільних умовах -

    тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
    об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами

    Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення
    інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, -

    тягнуть за собою накладення штрафу від семи до десяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших
    ветеринарно-санітарних вимог

    Порушення правил щодо карантину тварин, інших
    ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про
    ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також
    рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з
    епізоотіями, -

    тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб від двох
    до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на
    юридичних та посадових осіб - у розмірі від трьох до десяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 152. Порушення правил благоустрою територій міст та
    інших населених пунктів

    Порушення правил благоустрою територій міст та інших
    населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення
    чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах -

    тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на
    фізичних осіб від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян і попередження або накладення штрафу на
    юридичних та посадових осіб - від десяти до двадцяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або
    інших об’єктів озеленення населених пунктів

    Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев,
    чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в
    населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також
    самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих
    ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, -

    тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від
    трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на
    юридичних та посадових осіб - від п’яти до десяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 154. Порушення правил тримання собак, котів та інших
    тварин

    Тримання собак, котів та інших тварин у місцях, де це
    заборонено відповідними правилами, чи понад установлену
    кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські
    місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім
    собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну
    відмітку) чи в не відведених для цього місцях -

    тягне за собою попередження або накладення штрафу на
    фізичних осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів
    доходів громадян і попередження або накладення штрафу на
    юридичних та посадових осіб - від десяти до двадцяти
    неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей
    або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення
    порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті -

    тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від
    десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
    конфіскацією тварин і на юридичних та посадових осіб - від
    п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
    громадян.

    Стаття 182. Порушення тиші в громадських місцях

    Порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках,
    жилих будинках та інших громадських місцях у заборонений
    рішеннями сільських, селищних, міських рад час -

    тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти
    до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

    б) вилучити з тексту статті 218 слова та цифри “частиною
    першою статті 154, статтями”;

    в) доповнити главу 17 розділу V новою статтею 244-12 такого
    змісту:

    “ Стаття 244-12. Органи виконавчої влади у сфері утримання
    та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах

    Органи виконавчої влади у сфері утримання та поводження з
    домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах
    розглядають справи про адміністративні правопорушення,
    передбачені статею 89 (щодо домашніх непродуктивних тварин) та
    частиною першою статті 154 цього Кодексу.

    Від імені органів виконавчої влади у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах розглядати справи про адміністративні порушення і
    накладати адміністративні стягнення мають право:

    керівник спеціально уповноваженого центрального органу
    виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у
    сфері утримання та поводження з домашніми непродуктивними
    тваринами в населених пунктах і його заступники;

    керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з
    питань житлово-комунального господарства у сфері утримання та
    поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених
    пунктах в Автономній Республіці Крим та його заступники,
    начальники комунальних управлінь, служб, підприємств з питань
    утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в
    населених пунктах і їх заступники”;

    г) у статті 255:

    в пункті 2 частини першої цифру “154” замінити на цифру
    “153”;

    в абзаці першому частини другої цифру “244-11” замінити на
    цифру “244-12”.

    4. Статтю 9 Закону України “Про ліцензування певних видів
    господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2000
    р., № 36, ст. 105, № 49, ст. 259; із змінами, внесеними Законами
    України від 04.10. 2001 р. № 2745-ІІІ і № 2759-ІІІ) доповнити
    після пункту 28, двома новими пунктами такого змісту:

    “29) розведення домашніх непродуктивних тварин в племінних
    розплідниках, дресирування, утримання у притулках та підготовка
    фахівців у (в) цих сферах;

    30) використання домашніх непродуктивних тварин в
    комерційних цілях у цирках, видовищних заходах, прокаті, рекламі
    та інших аналогічних видах діяльності (за переліком, який
    визначається Кабінетом Міністрів України)”.

    У зв’язку з цим пункти 29-61 вважати відповідно пунктами
    31-63.

    5. Частину першу статті 7 Закону України “Про страхування”
    (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78, із
    змінами, внесеними Законами України від 4.10. 2001 року №
    2745-ІІІ, від 15.11. 2001 року № 2775-ІІІ і від 13.12. 2001 року
    № 2893-ІІІ) доповнити після пункту 5 новим пунктом такого змісту:

    “6) страхування життя і здоров’я працівників комунальних
    управлінь, служб або підприємств з питань утримання та поводження
    з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах.”

    У зв’язку з цим пункти 6-34 вважати відповідно пунктами 7-35.

    6. Статтю 10 Закону України “Про міліцію” (Відомості
    Верховної Ради (ВВР), 1991, № 4, ст. 20; № 2484-ХІІ (2484-12) від
    19.06.92, ВВР, 1992, № 36, ст. 526; № 2932-ХІІ (2932-12) від
    26.01.93, ВВР, 1993, № 11, ст. 83; № 62/94-ВР від 28.06.94, ВВР,
    1994, № 26, ст. 216; № 101/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, № 15,
    ст. 102; № 312-ХІV (312-14) від 11.12.98, ВВР, 1999, № 4, ст. 35;
    № 1381-ХІV (1381-14) від 13.01.2000, ВВР, 2000, № 10, ст. 79; №
    27, ст. 213; № 10, ст. 44; № 2537-ІІІ (2537-14) від 21.06.2001,
    ВВР, 2001, № 40, ст. 193; № 2922-ІІІ (2922-14) від 10.01.2002,
    ВВР, 2002, № 17, ст. 117; № 26, ст. 176; № 743-ІV (743-15) від
    15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст. 233; № 30, ст. 247) доповнити
    пунктом 29 наступного змісту: “29) забезпечувати нагляд за
    дотриманням порядку вигулу собак із підвищеною агресивністю у
    громадських місцях, перевірку відповідних документів і прийняття
    відповідних заходів”.

    ІV. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін (строк)
    з дня набрання чинності цим Законом:

    подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення
    змін до законів, що випливають з цього Закону;

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим
    Законом;

    забезпечити проведення міністерствами, іншими центральними
    органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
    відповідність із цим Законом.

    Проект вноситься
    народними депутатами України
    В.Я. Майстришиним
    М.С. Комаром
    М.В. Зубцем
    О.Я. Корсаковим
    О.О. Лєщинським
    Г.П. Антоньєво


    http://vet.in.ua/menu/legislation.php?id_article=468#top
     

Поділитися цією сторінкою