Травматизм кошенят, падіння кошенят з висоти, ознаки ураження кошенят.

Тема у розділі 'Коти', створена користувачем Nadia, 12 тра 2015.

  1. Nadia
    Offline

    Nadia Administrator Команда форуму

    Реєстрація:
    4 лют 2015
    Повідомлення:
    377
    Симпатії:
    116
    133717661718.jpg
    Кошенята, як і всі котячі, не бояться висоти і тому часто падають.
    Хоча у них велика рідкість отримання важких ушкоджень при падінні з невеликих висот, зі стільця або ліжка. Мабуть, невелика вага тут відіграє профілактичну роль і кошенята ніколи не зашкодять хребет так, як доросла тварина. Зате падіння з вікна для пухнастих малюків можуть закінчитися летально. Причому у кошенят складно судити про тяжкість ушкоджень за клінічними ознаками.

    nanogi.jpg
    При падінні навіть з дуже великої висоти, малюки, після їх виявлення, знаходяться зазвичай у стані оглушення, часто незначною мірою. Рідко коли йде кров з зовнішніх природних отворів. Навіть якщо і спостерігається кровотеча з носа або рота, кошеня поводиться так, як ніби нічого особливого не сталося. Через кілька годин після травми він навіть може почати спробувати грати. Реагує на корм або навіть з апетитом їсть. Власники зазвичай заспокоюються і починають тривожитися, через два-три дні, коли все помітніше проблеми з діурезом і дефекацією. Через кілька днів пропадає апетит. Кошеня робиться млявим або, навпаки, збудженим, весь час пищить. Може вимагати корм, підбіжить, понюхає, але є не стане. Іноді власники звертаються за допомогою з приводу погіршення апетиту або сильного збудження і навіть не повідомляють про сталася напередодні травмі. Їм здається, що там все обійшло, а зараз кошеняті докучають глисти. У таких кошенят живіт буває значно збільшений в обсязі, черевні стінки напружені, утруднена дефекація, зменшений або відсутній діурез. При спробі вивести сечу методом пункції через черевні стінки, сеча не виводиться, з голки нічого не виділяється. Іноді виходить незначна кількість кров’янистої рідини, яка не має специфічного запаху сечі. Кошенята зазвичай гинуть і при розтині встановлюється перитоніт з обширним ураженням паренхіматозних органів, іноді навіть з їх розривом.
    1366292524_696273652.jpeg
    Після падіння, згодом можуть виявлятися не тільки ознаки ураження паренхіматозних органів, а й неврологічні порушення. Вони дають про себе знати відразу після травми, а потім як би зникають, щоб згодом несподівано проявитися, привівши найчастіше до летального. Провокують їх прояву ін’єкції, саме самі уколи, незалежно від виду лікарського засобу. Це може бути вітамінний препарат, антибіотик, заспокійливу або наркотичний засіб. Кошеня реагує на ін’єкцію сильним збудженням, криками, навіть судорожним припадком. Може закинути назад або убік голову, засмикати їй чи лапками, а то і всім тілом. Подібна реакція іноді розвивається не відразу, а через 2 – 3 хвилини. Погіршення може бути настільки сильним, з вираженою больовою реакцією, що доводиться вводити великі дози заспокійливих і знеболюючих препаратів. Часто вони не діють і кошеня доводиться присипляти. При розтині виявляються дистрофічні зміни, різного ступеня вираженості, паренхіматозних органів. Ці зміни свідчать про порушення іннервації і глибоких ураженнях нервової системи.
    89683571_x_52fa7b06.jpg
    Треба запам’ятати, що навіть при важкому ураженні нервової системи в результаті травми, клінічно у кошенят ці порушення не завжди явно виражені. Факторами, що призводять до ураження нервової системи, є підвищена гідрофільність нервової тканини кошенят, звідси і висока ймовірність набряку мозку. Якраз 8-9-й день є критичними в цьому плані, саме в цей час і настає погіршення стану у кошенят, які спочатку відчували себе непогано, незважаючи на травму. Через те, що окостеніння ще остаточно не завершено, у кошенят мається зайва рухливість черепних кісток. Що при струсі, забитті призводить до вираженої деформації кісток черепа, зміщенні кісток відносно один одного. Людина не може бачити це зміщення, але тканини мозку його відчувають, порушується їх харчування, розвиваються патологічні судинні реакції, що з урахуванням гідрофільності тканини мозку і призводить до його набряку.

Поділитися цією сторінкою