Породи кролів та основні вимоги до їх розведення.

Тема у розділі 'Гризуни', створена користувачем Nadia, 25 сер 2015.

  1. Nadia
    Offline

    Nadia Administrator Команда форуму

    Реєстрація:
    4 лют 2015
    Повідомлення:
    405
    Симпатії:
    125
    75788.jpg
    Звідки походять кролі

    Родоначальник домашнього кролика — дикий кріль. Батьківщиною кролів вважають Азію, звідки вони ще в третинному періоді розселилися по Європі та Африці. У льодовиковий період місця перебування кролів були зосереджені на Піренейському півострові.

    В епоху нового кам’яного віку (приблизно 4500—2500 рр. до н.е.) мешканці Піренейського півострова ловили диких кролів і тримали в неволі. Дані археологічних знахідок свідчать про те, що одомашнення кролів почалося саме тут, на рубежі кам’яного і бронзового віків (тобто в період 2500—1800 рр. до н.е.). Завершили одомашнення цих тварин римляни, а пізніше французи, котрі розводили кролів у спеціальних розплідниках (заповідниках) з II століття до н.е.


    У XII і XIII століттях кролівництво поширилося уже по всій Європі. Пізніше кролів завезли й до таких місць, де вони раніше ніколи не водилися (Америка, Австралія, Нова Зеландія й ін.). Тепер дикі та домашні кролі розселилися майже по всій земній кулі.
    Біологічні особливості кролів

    У природі для життя кролів більше підходить теплий географічний пояс. У звичайній місцевості на південних схилах пагорбів з легким грунтом вони риють два види нір. Нори з довгими і розгалуженими ходами і гніздо, вистелене сухими рослинами, служать тваринам за житло. Для окролів вони риють короткі нори, що закінчуються розширенням, у якому влаштовують гнізда, вистелені пухом самки. Діаметр гнізда становить 300-500 мм. Кролі живуть колоніями.

    Плодяться вони протягом усього року, за винятком несприятливого зимового періоду. Статевої зрілості кролі досягають у віці 90—110 днів. Овуляція яйцеклітин у самок відбувається під час спарювання. Період сукрільності триває 31 день, самка народжує у середньому 4—12 кроленят, голих і сліпих. У віці 10 днів вони стають видющими, а через 21 день виходять із гнізда і починають поїдати корм. Запліднення кролиці може відбутися відразу після окролу і вона здатна виробляти молоко і під час вагітності. Матка в самки подвійна, кожен ріг упирається в піхву своєю шийкою. Тому іноді може відбутися подвійне запліднення, а відтак — подвійний окрол і псевдовагітність.
    1340001989_super-krolik_1920x1200.jpg
    Дикий кріль важить близько 1,5—2 кг. Висота його 150— 180 мм, довжина — до 400 мм. Тіло дикого кроля — компактне, з невеликою округлою головою. Вуха прямі, їхня довжина приблизно 70 мм. Передні кінцівки у нього короткі, слабкі, задні — довгі, сильні. Довжина хвоста майже 55 см. Жива маса домашніх кроликів коливається від 0,7 до 0,8 кг і більше. Заміна молочних зубів на постійні відбувається безперервно у віці 18—28 днів. Різці ростуть постійно, тому кріль мусить їх сточувати. У кроля добре розвинуті слух, нюх і смак, гірше — зір. Травний тракт досягає чотириразової довжини тіла і мас об’ємисті товсту та сліпу кишки. Кріль виділяє твердий і м’який кал; м’який він поїдає (копрофагія) Анатомічна будова травного тракту і копрофагія дають змогу кролю перетравлювати корм з високим вмістом клітковини.
    Для чого розводять кролів

    Мета утримання кролів від початку їхнього розведення по сьогодні змінювалася. Спочатку кріль був промисловою твариною. Він давав м’ясо, іноді шкурку. Саме для цього диких кролів і почали розводити в неволі, а трохи згодом у заповідниках: використовували для мисливського спорту (стрільба з лука).

    Нині кролівництво — важлива галузь тваринництва. Від кроля одержують високоякісне м’ясо, шкурки і пух, він є незамінною лабораторною твариною. Крім того, кріль дає гній високої якості.
    Які умови необхідні для розведення кролів

    Отож, ви надумали розводити кролів. Однак до цього слід ретельно підготуватися і дати відповіді на такі запитання.

    1. Для чого будемо розводити кролів?
    2. Якими кормами ми зможемо їх годувати?
    3. Чи зможемо ми створити належні умови для утримання тварин (на одну племінну самку необхідно мати 3—4 клітки для вирощування молодняку)?
    4 Як будемо видаляти відходи (кріль масою 4 кг за рік “виробляє” 100—150 кг гною)?
    5. Який маємо досвід у кролівництві?

    Утримання кролів у сільській місцевості, звичайно, не завдасть клопоту. У містах же кролівники повинні дотримуватися певних вимог, дістати згоду місцевих органів влади, дозвіл районного санітарної о лікаря, а в багатьох випадках зважати на дутику найближчих сусщів.
    Яке забарвлення мають кролі

    Хоча забарвлення волосяного покриву — не головна ознака породи кролів проте для деяких порід вона характерна. Смух кролів буває дикого (сіро-коричневого), білого, чорного, голубого білястого (блакитнувато-коричневого), залізистого, шиншилового, жовтого, червоного, світло-коричневого, гаваниа (коричневого), пісочного (жовтогарячого) і черепашачого забарвлення.

    Кролі бувають однотонні, агути (з білим животом), строкаті та різнобарвні. Бувають кролі з малюнком: англійський симетричний і несиметричний метелик, голландський метелик, горностаєвий, з японським малюнком, вогняні, біолоостьові та сріблясті.
    Яких кролів краще розводити

    Це питання ставлять собі не тільки початківці, іноді й досвідчені кролівники.

    Перш ніж розводити кролів, варто порадитися з досвідченими кролівниками, відвідати й оглянути їхнє господарство, ознайомитися з породами, їхніми потребами і продуктивністю. Початківцям можна порадити розводити кролів середніх чи дрібних порід, найпоширеніших і водночас плодючих і невибагливих до умов утримання. До них належать, наприклад, віденський білий, французький сріблястий, новозеландський білий, каліфорнійський, мала шиншила, малий сріблястий та ін. Лише набувши певного досвіду, можна переходити до розведення порід, вимогливіших до утримання.

    Кролівникам-початківцям не варто одночасно тримати кілька порід.

    Досвідчені кролівники спеціалізуються на розведенні кролів, для яких необхідний вищий рівень племінної роботи — селекція груп усередині порід, розведення на розплід, виведення порід певного забарвлення, розведення малопоширених і спортивних порід.
    На що звернути увагу вибираючи породи кролів

    Дотепер у світі виведено близько 200 порід кролів.

    Кролів поділяють на групи за величиною (масою) тіла, довжиною волосу чи переважаючою продуктивністю. У спеціальній літературі кролівник-аматор може довідатися про такі групи порід: нормальношерсті, короткошерсті і довгошерсті великі, середні, дрібні і карликові, м’ясні, хутряні (шкуркові), м’ясо-шкуркові, пухові і, нарешті, спортивні.

    Великі породи кролів відрізняються великою величиною і живою масою дорослих тварин понад 6 кг.
    Середні породи мають менші розміри тулуба, маса дорослих тварин від 3 до 6 кг.

    Дрібні породи характеризуються компактною будовою тіла і масою від 2 до 3,25 кг.

    Карликові породи виділяються найменшою масою дорослих тварин — близько 1 кг.

    У нормальношерстих порід довжина, товщина і склад смуху такі, як і в дикого кроля. Смух щільно прилягає до тіла, довжина його 25—35 мм Це характерно для більшості порід.

    У довгошерстих порід довжина волосу перевищує 60 мм. Поміж них трапляються породи з тонким і грубим волосом (ангорський кріль, кріль лисиця).

    У короткошерстих порід смух тонкий, довжиною 19—24 мм з укороченою остю; волосяний покрив перпендикулярний до поверхні тіла.

    М’ясні породи мають швидкий ріст, добре розвинуті м’язи і високий забійний вихід. Іноді їх неправильно називають бройлерними кролями .

    Породи з комбінованою продуктивністю (м’ясо-шкуркові) дають високоякісне м’ясо та шкурки

    Хутряні породи відрізняються густим волосяним покривом високої якості.

    Пухові породи мають тонкий і довгий смух з мінімальним вмістом остьового волоса. Пух одержують регулярно, обстригаючи кролів.
    Породи кролів, які розводять аматори
    images.jpeg
    Новозеландський білий належить до середніх порід. Його жива маса — від 3,5 до 5 кг. Тіло надзвичайно щільне, коротке, із широкими грудьми і тазом. Кролі цієї породи — альбіноси, плодючі, швидко ростуть, придатні для виробництва кроленят-бройлерів у будь-яких умовах утримання.

    Каліфорнійський кріль також належить до середніх порід м’ясного типу. Його жива маса від 3,5 до 5 кг. Забарвлення волосяного покриву горностаєве, до того ж стандартний малюнок чорний. Що ж до типу, то він схожий на новозеландського кроля, продуктивні властивості і вимоги до утримання ті ж, що й у новозеландського білого кроля.

    Нитранський кріль. Це порода м’ясного напрямку. Тварина середніх розмірів, жива маса 3,5—5 кг. За типом і контурами малюнка кріль схожий на каліфорнійського. Забарвлення димчасте. Продуктивні властивості і потреби в умовах утримання такі самі, як у новозеландського білого

    Бургундський кріль — середніх розмірів, м’ясного напрямку, з живою масою 3,5—5 кг. Забарвлення волосяного покриву жовто-червоне. За типом він нагадує новозеландського білого кроля, має ті ж продуктивні властивості і так само вимогливий до умов утримання.

    Угорський білий — порода м’ясного напрямку, жива маса від 5 до 6 кг.

    Великий мардер. Також м’ясного напрямку, жива маса 3,5 до 5 кг, забарвлення волосяного покриву таке ж, як у коричневого мардера.

    Великий баран. Кріль великої м’ясо-шкуркової породи. Його жива маса 5—5,5 кг і більше. Для нього характерна щільна статура, голова горбоноса, так звана бараняча, з обвислими вухами. Трапляються одноколірні і строкаті кролі з малюнком сірого, залізистого, білого, жовтого агути, блакитного, димчастого, чорного, жовтого кольору, кольору гаванна і шиншила. Цей кріль, невибагливий до умов утримання.

    Моравський велетень належить до порід м’ясо-шкуркового типу. Тулуб його циліндричної форми, кінцівки — короткі, забарвлення світле, блакитнувато-сталеве. Кріль цієї породи невибагливий, придатний для розведення і початківцями.

    Велика шиншила. Порода м’ясо-шкуркового типу, жива маса 4—5,5 кг. Має міцну статуру і шиншилове забарвлення волосяного покриву. Це невибагливий, плодючий і життєздатний кріль.

    Французький сріблястий. Кріль породи м’ясо-шкуркового типу, живою масою 4—4.5 кг Забарвлення волосяного покриву нагадує старе срібло.

    Великий світло-сріблястий. Подібний до французького сріблястого кроля. Забарвлення волосяного покриву світліше, аж до молочного кольору.
    Мекленбурзький метелик. Кріль м’ясної породи. Жива маса 3.5—5,5 кг. Забарвлення волосяного покриву біле з чорним малюнком.

    Мейссенський баран. М’ясо-шкуркова і спортивна порода. Жива маса кроля коливається від 4 до 5.5 кг. За типом нагадує французького великого барана, забарвлення волосяного покриву, як у дрібного сріблястого кроля. Кольорові різновиди: чорний, блакитний, жовтий, сірий і гаванна. Цей кріль невибагливий, однак поширений порівняно мало.

    Віденський білий належить до м’ясо-шкурковоі породи. Його жива маса коливається від 4 до 5,5 кг, волосяний покрив білий, очі блакитні. Він представник середніх порід кролів. Невибагливий, придатний для розведення навіть початківцями.

    Віденський голубий. Цей кріль належить до середніх порід м’ясо-шкуркового типу з живою масою 3,5—5,25 кг і темно-блакитним забарвленням волосяного покриву. Придатний для будь-яких умов утримання.

    Віденський чорний. Це м’ясо-шкуркова порода з живою масою 3,5—5,25 кг. За типом він схожий на віденського блакитного. Волосяний покрив у нього чорний, як у кроля аляска. Дотримуватися вимог стандарту під час розведення цього кроля важко.

    Віденський сірий. Кріль належить до м’ясо-шкуркових порід середніх розмірі з масою 3,5—5 кг. За типом схожий на віденського білого. Забарвлення волосяного покриву — сіре (дике) з темним, середнім і світлим відтінком. Невибагливий до умов утримання.

    Чеський альбінос. М’ясо-шкуркова порода з масою 3,25—5 кг і білим забарвленням волосяного покриву, тулуб циліндричної форми, кінцівки середньої товщини, довжини. Цей кріль не дуже примхливий, придатний для будь-яких умов утримання.

    Гототський білий. Це порода м’ясо-шкуркового напрямку з масою 3,5—5 кг. Тулуб циліндричної форми, груди широкі, волосяний покрив білого забарвлення, навколо очей — чорні обідки. Кріль дуже життєздатний і невибагливий до умов утримання.

    Великий сріблястий. Кріль м’ясо-шкуркової породи з масою 3,5—5 кг. Він стрункіший, ніж французький сріблястий. Колір створюється завдяки чергуванню забарвлених і білих кінчиків остьового волоса. Різновиди забарвлення: чорне, блакитне, жовте, дике і гаванна. Для утримання потрібні просторі клітки.

    Новозеландський червоний. Цей кріль м’ясо-шкуркового напряму продуктивності, жива маса його 3,5—5 кг, забарвлення волосяного покриву — вогненно-червоне. Тулуб видовжений, циліндричної форми з широкими грудьми і сильними кінцівками. Порода вирізняється плодючістю і швидким ростом, придатна для схрещування і може розводитися у стерпних умовах.

    Гаванна. М’ясо-шкуркова порода з масою 3—4,25 кг, шоколадним забарвленням волосяного покриву. Тулуб циліндричної форми, кістяк тонкий. Кріль невибагливий до умов утримання і добре підходить і для кролівників-початківців.

    Білоостьовий. Належить до м’ясо-шкуркових порід. Його маса коливається від 3 до 4,25 кг. За типом відповідає середнім породам. Остьовий волос міцний, еластичний, з білими кінчиками. Різновиди забарвлення: чорно-блакитне І типу гаванна. Ознаками білоостьовоі породи є біла облямівка носових отворів, обідків очей, скронь, вушних раковин і плям біля їхньої основи, живота, внутрішніх боків кінцівок і нижньої частини хвоста. Гарний, невибагливий кріль, але поширений порівняно мало.
    Тюринген. Це м’ясо-шкуркова порода кролів, жива маса яких коливається у середньому від 3 до 4.25 кг. За типом відповідає середнім породам. Забарвлення волосяного покриву — світло-коричневе. У цього кроля, як у сарни, чорна вуаль на носі, вухах, стегнах і боках. Хоча він невибагливий, але поширений досить мало.

    Аляска. Це м’ясо-шкуркова порода, виведена в Німеччині. Маса 3—4,25 кг. У нього блискучий чорний смух. Тіло менш міцне, ніж у віденського чорного. Тварина невибаглива до умов утримання.

    Шиншила мала. Цей дрібний кріль належить до м’ясо-шкуркового напрямку продуктивності але використовується і для лабораторної мети. Він — типовий представник дрібних порід. Його маса коливається від 2 до 3,25 кг. Забарвлення волосяного покриву таке ж, як у великої шиншили Оскільки він невибагливий до утримання, його можна рекомендувати розводити і кролівникам-початківцям.

    Малий баран. Це кріль різнобічної продуктивності. За екстер’єром схожий на великого барана, але за розмірами значно менший за нього. Жива маса коливається від 2,5 до 3.5 кг. Удалося вивести такі ж його різновиди за забарвленням, як у великого барана. До умов утримання малий баран невибагливий.

    Люкс. Це порода різнобічної продуктивності з живою масою 2—3,25 кг. За екстер’єром відповідає типу дрібних порід. Волосяний покрив сріблясто-блакитного забарвлення, до якого домішується червоно-коричневий тон. Цей кріль невибагливий до умов утримання, але поширений відносно мало.

    Марбурзький. Належить до порід різнобічної продуктивності. Його жива маса 2—3,25 кг. Тулуб гармонійно розвинутий, волосяний покрив сіро-голубий з коричнюватим відтінком, за забарвленням подібний до сибірської білки. Кріль темпераментний, плодючий і невибагливий. Розводити його можуть і початківці.

    Перлинний. Різнобічної продуктивності. Жива маса коливається від 2 до 3,25 кг. Тіло помірно щільне. Волосяний покрив — дикого забарвлення із сірими кінчиками остей, що додають йому типового перламутрового блиску. Кролик цієї породи невибагливий, поширений мало.

    Мардер. Порода була виведена в багатьох країнах. Цей кріль приносить велику користь. Тіло його міцне (добре збите), жива маса 2.25—3,25 кг. Різновиди забарвлення, коричневе і блакитне. На спині волосяний покрив темніший, з боків — світліший. У мардера спостерігаються й ознаки горностаєвого забарвлення. Кріль невибагливий, плодючий, його можуть розводити й початківці.

    Мардер білоостьовий. Хоча ця порода відзначається всебічною продуктивністю, її можна віднести і до спортивної. Маса коливається від 2,25 до 3,25 кг. За типом він схожий на звичайного мардера. Різновиди забарвлення: блакитне і коричневе за забарвленням волосяного покриву подібний до мардера, але є й білі ості. Невибагливий, але поки що поширений мало.

    Саксонський золотий. Порода різнобічної продуктивності. Тіло коротке, міцне. Маса 2—3,25 кг, забарвлення волосяного покриву оранжево-червоне. Невибагливий до умов утримання.

    Чорноостьовий. Цей кролик має всебічну продуктивність. Належить до порід дрібного типу з масою 2,25— 3,25 кг. Забарвлення волосяного покриву біле, кінчики остьового волоса чорні, що створює темну вуаль. Це невибагливий, але мало поширений кріль.

    Сріблястий чорний — невибагливий з комбінованою продуктивністю. Жива маса 2—3,25 кг. Його первісні різновиди забарвлення — сріблясте жовте, сріблястих диких відтінків, сріблясте блакитне, сріблясте гаванна, і світло-сріблясте — вважаються самостійними породами. Сріблястість утворює чергування білих і забарвлених кінчиків остьового волоса Цих кролів можуть розводити і початківці-аматори.

    Голичський голубий. Це дрібна порода всебічної продуктивності, з масою 2.25—3,25 кг. Тіло міцне, м’язисте, волосяний покрив блакитнувато-сталевого забарвлення. Не дуже вибагливий до умов утримання.

    Вогненний кріль. Порода комбінованої продуктивності, типово дрібна, жива маса 2,25—3.25 кг. Різновиди забарвлення: чорне, блакитне, гаванна, білясте, стріблясте й золоте. Вогненні вкраплення на загальному тлі (подібно до білих — у білоостьового кроля) — характерні ознаки породи. Цей кріль невибагливий до умов утримання.

    Російський. Належить до м’ясо-шкуркових порід дрібного типу Його жива маса — 2—3 кг. У забарвленні волосяного покриву спостерігається горностаєвий відтінок. Пігментований малюнок очей, маски, лапок і хвоста — чорний чи голубий. Цей кріль невибагливий. Рекомендується для розведення і кролівникам-початківцям.
    images.jpegгрп.jpeg
    Кріль велетень. Це найбільша порода — жива маса в середньому від 6 до 7 кг і більше. Тіло могутнє, довге і м’язисте, кінцівки сильні, товсті прямі вуха. Різновиди забарвлення: сіро-коричневе, залізисте, чорне, жовте, гаванна. блакитне, сіро-блакитне і шиншилове. Вибагливий до годівлі, а також до умов утримання — для нього потрібні просторі клітки.

    Білий велетень. Схожий на кроля велетня, але трохи менший за нього і ніжніший. Жива маса 5,5—6,5 кг і більше.

    Угорський велетень. Жива маса 5,5—7 кг і більше, за типом і потребами до умов утримання схожий на кроля велетня. Забарвлення волосяного покриву сіро-коричневе.

    Кріль лисиця. Це невибаглива тварина шкуркового типу з довжиною волосу 60-30 мм. Важить 2.5—4 кг. Тулуб міцний, м’язистий з короткою шиєю. Волосяний покрив має тверді, грубі ості. Розводять кролів усіх різновидів забарвлення, крім метелика.

    Кастор-рекс. Середніх розмірів короткошерстий, шкуркового типу. Жива маса 3—4,5 кг. Тулуб злегка видовжений, конусоподібний. Забарвлення волосяного покриву каштанове з чорною вуаллю. До годування невибагливий. Не витримує гратчастої підлоги.

    Рекси середні (група 1). Їхня маса відповідає масі середніх порід, тобто дорівнює 3—4 кг. За типом і характером волосяного покриву подібні до кастор-рекса, за забарвленням — на кролів усіх середніх порід. До цієї групи належать: рекс білий червоноокий, рекс білий синьоокий, рекс голубий, рекс шиншиловий, рекс червоний, рекс чорний, рекс гаванна, рекс далматинський метелик (забарвлення волосяною покриву має несиметричний малюнок, різновиди забарвлення: чорне блакитне, гаванна і чорно-жовте), рекс гототський, рекс триколірний, метелик, рекс японський, рекс чеський метелик і рекс словацький сіро-голубий.

    Рекси дрібні (група 2). Жива маса відповідає масі дрібних порід, тобто дорівнює 2—3,25 кг. За типом і характером волосяного покриву вони схожі на кастор-рекса, за забарвленням — на кролів усіх дрібних порід. Потребують таких самих умов утримання, як кастор-рекс та дрібні породи. До цієї групи належать рекс марбурзький, рекс люкс, рекс сріблястий чорний, рекс сріблястий жовтий, рекс сріблястий гаванна, рекс голубий, рекс вогненний, рекс англійський палільйон, рекс голландський, рекс мардер і рекс російський
    Рекс карликовий. Це найдрібніший спортивний короткошерстий кріль. Його жива маса 0,9—1,5 кг. Довжина волоса 14—15 мм. Має забарвлення усіх кольорових різновидів дрібних кролів.

    Ангорський кріль. Належить до найдавніших порід. Це єдина порода кролів, від яких одержують пух за життя тварини. Довжина волоса в нього 60—30 мм. Він тонкий з мінімальною кількістю ості. Волосяний покрив росте постійно, тому стригти його необхідно регулярно. Маса його 3—4,5 кг. Він належить до середніх порід. Є кілька кольорових різновидів. Найбільше використовують пух білого забарвлення, менше — чорного, голубого, жовтого, гаванна і світло-коричневого. Ангорський кріль дуже вибагливий до умов утримання.

    Німецький великий метелик. Це великий кріль з живою масою 5—6 кг і більше. Для нього характерний довгий тулуб з виточеними лініями, із грубуватим чорним чи блакитним симетричним малюнком типу англійський метелик. Малюнок створює забарвлення вух, обідків очей, краватки-метелика, плям на щоках, на ліктьових і скакальних суглобах, на боках і поверхні хвоста. Цей кріль придатний для племінної справи, вибагливий до утримання.

    Англійський баран. Примхлива спортивна порода, середньою масою 3,5—5,5 кг. Це характерний представник баранячих порід з типовими вушними раковинами, відстань між крайніми цятками має бути не менше 620 мм, а ширина між вухами — 140 мм і більше. Для породи допускаються усі забарвлення волосяного покриву, у метеликів — тільки боковий малюнок.

    Японський кріль. Це примхлива спортивна порода середніх розмірів, з масою 3,35—4,5 кг. Забарвлення волосяного покриву — жовті смуги, що чергуються, або плями.

    Чеський метелик. Цей кріль важить 3—4,25 кг. Він має гарні продуктивні якості. У нього тіло циліндричної форми, тонкий кістяк, середньої довжини кінцівки. Забарвлення волосяного покриву — симетричний метелик, як у німецького великого метелика, але ніжніше. Різновиди забарвлення: чорне, блакитне, жовте, гаванна, світло-коричневе, сіро-коричневе і черепашаче. Кріль вибагливий до племінної роботи, однак невибагливий до годування та утримання.

    Триколірний метелик. За типом і величиною схожий на чеського метелика. Має однакову з ним живу масу, що коливається від 3,25 до 4,25 кг. На відміну від чеського метелика його забарвлення має малюнок англійського чорно-жовтого метелика. До годування та утримання невибагливий. Однак племінну роботу з ним мають проводити тільки досвідчені кролівники.

    Чеський відгадувальиик. Цього кроля можна віднести до порід всебічної продуктивності. У племінній справі — це універсальна піддослідна тварина (якщо необхідно розвіяти сумнів щодо чистопородності кролів). Маса його 3,5—4,5 кг. Тіло міцне, циліндричне. Забарвлення волосяного покриву оранжево-сіре, схоже на колір річкового піску. Цей кріль невибагливий.

    Кріль заєць. Це англійська спортивна порода масою 3,25—4,25 кг. Вирізняється струнким тулубом, довгими кінцівками і здатністю надзвичайно високо стрибати. Нагадує зайця: він — єдиний представник такого типу кроля. Забарвлення волосяного покриву сіро-коричневе з червонуватим чи вогненно-золотим відтінком. Кріль вибагливий до умов утримання, йому потрібні просторі клітки з вигулом.

    Сіамський. Невимогливий кріль спортивної породи з живою масою 2—3,25 кг. Різновиди забарвлення — біле з жовтим відтінком і біле з блакитним відтінком Обидва різновиди мають ознаки горностаєвих відтінків, на спині буває темна смуга, а на чолі дзеркало.

    Англійський папільйон. Масою 2 25—3.25 кг, вирізняється досить гармонійно розвинутим тулубом і довгими кінцівками. Волосяний покрив білий з чорним, блакитним чи темно-червоним малюнком симетричного англійського метелика. Від інших кролів породи метелик він відрізняється тим, що його дуже тонкий малюнок на волосяному покриві доповнений ланцюговим малюнком з обох боків тулуба Цей кріль вибагливий до племінної роботи.

    Голландський кріль. Це одна з найстаріших порід, котра належить до групи спортивних, хоча не можна не враховувати і його м’ясну продуктивність. Маса його коливається від 2.25 до 3,25 кг. Тіло міцне, циліндричної форми кінцівки короткі. Забарвлення волосяного покриву — так званий голландський метелик: на основному тлі інакше забарвлені вуха, щоки і задня половина тулуба. Різновиди забарвлення; чорний, блакитний, жовтий, гаванна, світло-коричневий, залізистий, сіро-коричневий, марбурзький, шиншиловий і японський. Цей кріль дуже плодючий і невибагливий до умов утримання.

    Карликовий баран. Представляє невибагливу спортивну породу кролів. Жива маса 1—2 кг. За типом нагадує великого барана. Відстань між крайніми цятками вух 220—280 мм. Забарвлення карликового барана таке, як і в великого барана.

    Кріль карликовий. Це найдрібніша порода нормально-шерстих кролів. їхня жива маса лише 0,7—1,5 кг (Ідеальна 0,9—1,25 кг). Різновиди забарвлення ті ж, що й у великих порід. Невимогливий до умов утримання.

    Карликова лисиця. Невибаглива спортивна порода кролів. Жива маса 0.9—1,5 кг. За типом схожий на карликового кроля. Довжина волоса 3—5 см, за забарвленням волосяного покриву подібна до кроля лисиці.
    Rex.jpg
    Де придбати племінних кролів

    Для розведення їх купують у господарствах, визнаних племінними. Племінних кролів можна придбати у членів клубів кролівників, а також у кролівників, що заслуговують довіри. Купуючи кролів, варто оглянути все господарство, звернути увагу на якість усіх тварин, способи їхнього утримання та годування. Непоганим місцем для придбання кролів є виставки та ярмарки.
    Добір кроликів на розплід

    Збереження та постійне підвищення рівня розведення кролів потребують цілеспрямованого добору на розплід тільки кращих племінних тварин. Добирають їх за походженням, зовнішнім виглядом і продуктивністю. Щоб відібрати тварин для розведення за походженням, користуються родоводом, у якому записані предки до третього покоління, їхня продуктивність та оцінка у балах. Добираючи за зовнішнім виглядом, варто керуватися вимогами стандарту, враховуючи конституцію, ступінь розвитку та виразність статевих ознак тварини. Показниками продуктивності є стан здоров’я, відтворювальна здатність і кількість та якість одержуваної продукції. Добирають племінних тварин у три етапи. Коли відлучають кроленят від самок, проводять попередній племінний добір. Припускають, що молодняк буде мати такі ж якості, які були у батьків. Перед використанням тварин у племінній справі здійснюють основний племінний добір, а в процесі розведення — підтримуючий.
    Тварин, у яких постійно знижується продуктивність, необхідно вибраковувати.
    krolik_pigmej-1.jpg
    Як підібрати батьківські пари кроликів

    На якість потомства безпосередньо впливає батьківська пара. Ретельніше слід відбирати самців, оскільки їх у розведенні використовують більше, ніж самок. Підвищеної уваги надають вимогам до племінних і користувальних типів тварин. У самців особливу увагу звертають на розвиток статевих органів і характер вторинних статевих ознак, у самок — на кількість і розташування молочних залоз (4+4 чи 5+5 сосків).

    На розплід більше підходять кролі зимових і весняних окролів. Племінних тварин зимових окролів рекомендується спаровувати з партнерами весняних чи пізніших окролів. Молодих тварин, відібраних на розплід необхідно перевірити, спаровуючи з партнерами старшого віку, які виправдали себе. За одним самцем варто закріплювати 8—10 самок.
    Як відрізнити самця кролика від самки

    Стать кролів розрізняють, натискаючи рукою на черевце біля статевих органів: у статевозрілих самок виявляється щілина, а у самців вислизає загострений статевий орган. У самочок статевий і анальний отвори майже торкаються один одного. У самців статеві органи віддалені від анального проходу. Стать кроля можна визначити і за вторинними статевими ознаками хоча у цього виду тварин вони виражені менше, ніж у інших тварин і птахів. Самець буває трохи менших розмірів, у нього коротка квадратна голова і грубіша конституція. У самок голова вужча, лінії тіла ніжніші, круп ширший. На животі в самки розташовані два ряди сосків. Кролі, у яких зовнішнє статеве розходження виражене слабко, на розплід не залишають.
    krolik_pigmej-2.jpg

Поділитися цією сторінкою