Морська свинка

Тема у розділі 'Гризуни', створена користувачем Nadia, 12 лют 2015.

  1. Nadia
    Offline

    Nadia Administrator Команда форуму

    Реєстрація:
    4 лют 2015
    Повідомлення:
    405
    Симпатії:
    125
    [​IMG]

    Зовнішність:

    Суперечки про те, чому цього гризуна назвали морською свинкою, тривають досі. Деякі вважають, що в цій справі свою роль зіграла і зовнішність тварини. Зокрема, будова голови з широкою тупуватою мордочкою, подовжене (від 25 до 35 см) тіло з короткою шиєю і короткими ногами. До речі, на передніх кінцівках у них чотири пальці, а на задніх - три, які «заточені» великими копитними кігтями. Хвоста у свинки немає — таку безформну вайлувату «фігуру» він вже точно не врятує. Середня вага свинок — в межах 1-1,2 кг, хоча деякі дорослі самці можуть набирати вагу і до півтора кілограмів.

    Найтиповіше (природне) забарвлення — коричнево-сіре зі світлим черевцем. Однак, в останні десятиліття виведено багато порід, які розрізняються забарвленням шерсті (є особини одно-, дво- і триколірні, а також із забарвленням «далматин»), її структурою і довжиною. Саме за якістю «шубки» класифікують породи домашніх морських свинок: довгошерсті (шелті, тексель, перуанська, мерино, альпака); короткошерсті (селф, Крестед, гладкошерсті), жорсткошерстні (абіссінци, американські тедді, рекси), породи без шерсті (Болдуін, скінні). Деякі з них, здається, народилися для того, щоб блищати на виставках. Наприклад, шелті — свинки з довгим шовковистим волоссям, були виведені на початку 70-х років минулого століття шляхом схрещування американських і перуанських морських свинок. Однією з унікальних виставкових порід вважається свинка з прямою довгою шерстю без кучерів і з однією-єдиною розеткою — «короною» на голові. Дуже симпатичні морські свинки породи альпака, яких відрізняє довга кучерява шерсть, чубчик поні на голові і дві розетки на крижах.

    Серед рідкісних можна виділити породу «швейцарський тедді» — пухові свинки, схожі на клубок мохеру. Шерсть у них дуже густа, «стояча», злегка кучерява, довжиною близько 6 см. По-своєму красиві скінні і Болдуін — голі морські свинки, виведені в лабораторних умовах в Канаді наприкінці 70-х років — їх цілком можуть завести дома алергіки.
    [​IMG] [​IMG] [​IMG] [​IMG]
    Характер:

    За темпераментом морські свинки — лагідні і беззахисні тварини, спокійні й добродушні, можна сказати, зразково-показові вихованці. Вони дуже люблять спілкування і ласку, за ними можуть доглядати навіть діти. Зрозуміло, бавитися з маленьким вихованцем потрібно, не відволікаючи його від смачної їжі і солодкого сну. Взявши на руки свинку для «вираження» ніжних почуттів, не варто забувати про те, що все добре в міру. Адже свинка на відміну від кішки не вміє дряпатися, кусатися, не може вирватися з рук і зіскочити на підлогу (падіння з висоти для них — трагедія), а значить, вона не може «заявити» про те, що вона втомилася від ігор.

    Дуже комфортно почуваються свинки у своєму «колективі», і це зрозуміло, адже в природі гризуни живуть великими колоніями. Тому краще тримати в будинку не одного, а пару-трійку тварин. Що стосується дружби з іншими домашніми тваринами, то морська свинка цілком мирно уживається з кроликами, хом’яками, з собаками декоративних порід, хоча буде дружити і з великою собакою, якщо їх знайомство відбулося в «дитячому» віці. А ось кішка, на жаль, буде сприймати свинку як здобич, тому може напасти на неї, поранити або задушити. Птахи — хвилясті папужки, або канарейки — особливої небезпеки для свинок не являють, хіба що періодично будуть красти їх корм.

    Боязкі і полохливі створіння в хвилину небезпеки не будуть захищатися або атакувати. Свинка краще спробує втекти і сховатися в який-небудь затишний куточок, а вже якщо шляху до відступу не буде, то вона від страху просто впаде в ступор. Така поведінка і буде її захисною реакцією. Битися морські свинки можуть тільки між собою — за корм, за тепле спальне місце, за право верховодити в «команді».

    У таких ситуаціях в хід йдуть наскоки, укуси, вищипування вовни і поїдання того, що залишилося у противника в роті.

    На відміну від інших представників сімейства гризунів, наприклад, хом’яків, мишей, щурів, шиншил і кроликів, морські свинки вміють не тільки пищати і верещати, як справжні поросята, а видавати найрізноманітніші звуки: від бурмотіння, воркування і хрюкання до клацання зубами і цвірінькання (частіше вночі). Морські свинки володіють також дуже гострим нюхом (по запаху гризуни визначають корисний і шкідливий корм) і досить широким полем зору. Фахівці стверджують, що морські свинки навіть розрізняють кольори, принаймні — жовтий, червоний, синій і зелений.
    [​IMG] [​IMG] [​IMG]
    Догляд:

    Тримати в будинку морську свинку набагато простіше, ніж інших тварин. На відміну від собаки, її не потрібно виводити на прогулянку. Вона не буде, як кішка, рвати шпалери і точити кігті об м’які меблі. Вона займе в квартирі небагато місця, буде «забирати» трохи часу, не доставляючи особливого клопоту. При бажанні можна навчити свинку відгукуватися на ім’я, а також реагувати на певні сигнали. Морські свинки — досить охайні тварини. Короткошерсті і розеткові свинки займаються «гігієною» самостійно, а от за шубкою довгошерстих красунь, звичайно, буде потрібно додатковий догляд. Їх потрібно регулярно розчісувати м’якою щіткою, щоб шерсть не звалювалася в ковтуни. Хоча й короткошерстим особинам не завадить, якщо час від часу їх розчісувати щіткою і протирати сухою ганчірочкою. Купати морську свинку можна тільки в крайньому випадку — в теплій воді. Після купання її потрібно добре обсушити, інакше тварина може швидко застудитися.

    Здоровий вихованець завжди активний, шерсть у нього блищить, чиста, без залисин, він з ентузіазмом з’їдає корм. Харчуються морські свинки потроху, але часто. Головний продукт в меню цих травоїдних, звичайно ж, сіно, яке повинно бути у них в клітці і взимку, і влітку. Воно необхідне їм не тільки для нормального травлення, а й для сточування зубів (до речі, різці у них ростуть протягом всього життя).

    Крім того, серйозну частку в їх раціоні займає зерновий корм або комбікорм, він також повинен бути в клітці цілодобово. Третя складова їхнього харчування — соковиті корми. Це фрукти, овочі, зелений салат, пророщений овес або пшениця, які потрібно давати тваринам як ласощі, не забуваючи, що вони можуть «страждати» переїданням. Категорично не можна давати свинкам молоко, сире або смажене м’ясо, каші, варені овочі — така їжа для них просто убивча.

    У свинок завжди повинна бути чиста вода (для однієї особини потрібно близько 250 мл), воду потрібно міняти щодня. Поруч з поїлкою необхідно класти мінерально-сольові камені.

    Серед гризунів морські свинки вважаються довгожителями, оскільки живуть 8-10 років. Причому особливим довголіттям відрізняються морські свинки, що живуть одностатевими парами або невеликими групами, ніж самотні особини. Як і людям, морським свинкам самотність протипоказана.
    [​IMG] [​IMG]
    goblin9700 подобається це.

Поділитися цією сторінкою