Безпліддя у кішок, причини безпліддя у кішки, тривалість світлового дня,тічка,спадковість безпліддя.

Тема у розділі 'Коти', створена користувачем Nadia, 13 тра 2015.

  1. Nadia
    Offline

    Nadia Administrator Команда форуму

    Реєстрація:
    4 лют 2015
    Повідомлення:
    421
    Симпатії:
    129
    yak-doglyadati-za-sibirskoyi-kishkoyu.jpg
    Тоді як дуже багатьом ветеринарним лікарям доводиться стикатися з проблемою появи на світ безлічі небажаних кошенят, виникає й інша проблема, яка стає останнім часом все більш актуальною – безпліддя у кішок .Часто причиною цього буває спадковість, інфекційні або паразитарні захворювання; безпліддя можуть викликати також фактори навколишнього середовища.


    Вік настання статевої зрілості дуже мінливий. Деякі кішки досягають статевої зрілості в чотири місяці, найчастіше це буває у звичайних дворових або кішок орієнтального типу. Інші – стають статевозрілими набагато пізніше: в 12-18 місяців і навіть в два, а то й три роки (як виняток) – кішки перських порід і їх родичі. Від сезону народження тварини залежить настання статевої зрілості: кішка, яка народилася в серпні, стане статевозрілої рано – у віці 8-10 місяців, у той час як кішка, яка з’явилася на світ у березні, дозріє у віці одного року або старше.
    00157428.jpg
    У кішок, за винятком постійно живуть в будинку, поява тічки пов’язано з тривалістю світлового дня: найбільше циклів припадає на період з лютого по червень; ці кішки відносяться до сезонних поліеструсним. У кішок, які живуть в квартирі, в умовах регулярного висвітлення, еструс (тічка) буває протягом усього року, незалежно від сезону (довжини світлового дня). У більшості випадків овуляція (вихід яйця з яєчника в порожнину тіла) провокується спарюванням; без коїтусу овуляція не відбувається, в результаті чого фолікули (пухирчастих утворення, що містять яйцеклітину) регресують і починається новий цикл. Проте близько чверті всіх кішок здатні овуліровать без вагінальної стимуляції, цим пояснюються випадки псевдостерильності.

    Тічка починається з фази проеструса, яка триває два дні. У цей час у кішки з’являються поведінкові ознаки тічки, але вона не допускає спарювання, потім слідує фаза Еструс, під час якої кішка шукає кота, і, якщо не знаходить його, тічка триває приблизно тиждень або трохи довше. У разі присутності кота на 3-4-у добу тічки відбувається спарювання, а період нявкання і котячих пісень зазвичай скорочується.

    Коли спаровування не відбувається, інтервал між тічками змінюється (від декількох днів до декількох тижнів). Якщо під час коїтусу з якихось причин не було запліднення, то у кішки настає помилкова вагітність, а поява тічки відкладається на 6-8 тижнів.
    imagesгггггггггг.jpg
    Генітальна активність самки обумовлюється нейро-гормональними чинниками. Естрогени, що виділяються фолікулом яєчника, впливають на поведінку кішки під час Еструс. Жовте тіло яєчника і плацента виділяють прогестерон, який забезпечує підтримання вагітності. Прогесгерон продукується завдяки дії гонадотропних гормонів, що виділяються гіпофізом (невелика залоза в основі головного мозку). У гормональної діяльності бере участь і гіпоталамус – ділянка головного мозку, чутливий до гормонального стану тварини і до зовнішніх впливів: світлу, феромонам, соціальних контактів, коитусу. Коли цей чудовий механізм дає збій, кішка не може завагітніти. Є й інші патологічні стани, що призводять до стерильності, найчастіше вони з’являються як наслідок неправильного вирощування й утримання кішки.

    Досить часто безпліддя викликають інфекційні та паразитарні чинники. Всі захворювання, що супроводжуються підвищенням температури або слабкістю, впливають на функцію відтворення. Клінічні анкети в порядку значимості відзначають наступні захворювання: респіраторні патології, що супроводжуються зазвичай проникненням хламідій в статеву систему, уролітіаз, ентерит, кокцидіоз, токсоплазмоз, анемія, панлейкопенія, FIP, лейкоз, лишай. Особливо небезпечні вірусні захворювання, а також порушення урінарного характеру.
    54729668.jpg
    Хвороби статевої системи також можуть призвести до стерильності: відмова від спаровування з причини запалення або інфекції статевих шляхів, неможливість імплантації яйцеклітини після запліднення з причини ендометриту (інфекційного захворювання матки).

    Кішку-проізводітельніцей необхідно добре годувати; нестача поживних речовин призводить до виснаження, проте такий стан менш небезпечно з точки зору плодючості, ніж надмірне годування, що приводить до ожиріння. У кішки з надмірною вагою сексуальна активність знижується. Але неповноцінне харчування також позначається негативно: кішка потребує певних поживних речовинах, зокрема, їй обов’язково потрібен таурин, вітамін А і основні жирні кислоти.

Поділитися цією сторінкою