Австралійський димчастий кіт

Тема у розділі 'Породи котів', створена користувачем Nadia, 30 сер 2017.

  1. Команда форуму
    Nadia
    Offline

    Nadia Administrator

    Реєстрація:
    4 лют 2015
    Повідомлення:
    476
    Симпатії:
    136
    Бали:
    43
    Стать:
    Жіноча
    Міжнародна назва: Australian Mist Cat
    Країна: Австралія
    Рік: 1998
    Вага: 3.5кг. - 6кг.
    Тривалість життя: 15 - 20р.

    3.jpg

    Загальний опис
    Маловідома на наших теренах порода чудових сімейних котів. Австралійський димчастий кіт неодмінно принесе багато втіхи дітям, не створюючи надмірних труднощів у догляді для батьків. Врівноваженість і лагідність цього красеня, його приємна грайлива поведінка і пристосованість до обмеженого простору людського житла - головні аргументи вибору. Міцне здоров'я короткошерстого плямистика дозволить господарям радіти його товариству впродовж довгих років.

    Історія породи
    Цей нащадок домашнього і породистих котів побачив світ у 1980 р., і вже на перше "повноліття" (у 1998 р.) отримав сучасну назву. Предки австралійського димчаcтого кота - аббісинська і бурманська породи, від яких він успадкував особливості тілобудови і варіанти окрасу. Характерні "домашні" плями на шерсті зумовили першу назву породи - плямисто-димчаcта. Ці уродженці австралійської землі набули визнання тільки на батьківщині, тож їх важко зустріти на інших континентах.

    2.jpg

    Зовнішній вигляд
    Міцна тілобудова цього кота доповнюється розвиненими м'язами кінцівок і характерною тупокутною формою голови. Його середні за розміром вуха мають округлі завершення і можуть ледь відхилятись. Мигдалеподібні очі приваблюють зеленим або синьо-зеленим відтінком. А забарвлення короткої шерсті, яка нещільно прилягає до тіла, завжди має димчатий ефект. Бурий, ліловий, персиковий, блакитний чи золотий окрас набуває складних відтінків.

    Здоровя, хвороби
    Представники цієї штучно виведеної породи можуть похизуватись відмінним здоров'ям. Зберегти його протягом двох десятиліть допоможе хороший догляд і, найголовніше, раціональне вигодовування. Спокійний австралійський кіт не поспішатиме полишати миску з їжею, тож схильний до появи зайвої ваги. Ожиріння шкодитиме йому не менше, аніж недоїдання. Тож не варто наражати домашнього улюбленця на небезпеку зайвим шматочком ласощів.

    gallery-153251_0.jpg

    Утримання та догляд
    Чудова якість, притаманна австралійським димчаcтим котам - особлива чистоплотність. Домашній улюбленець сам ретельно стежить за чистотою лап і шерсті, тож Вам не доведеться присвячувати багато часу гігієнічним процедурам. Щоправда, це не знімає необхідності у вичісуванні шерсті за наявної потреби. Причин для купання цей кіт створюватиме мало, адже не потребує частого вигулу. Він залюбки залишається вдома і зовсім не страждає у замкненому просторі квартири.

    Характер та темперамент
    Спокійна слухняна вдача і, головне, терплячість - риси, що роблять австралійського димчаcтого кота відмінним вибором для сім'ї з дітьми. Він грайливий, не схильний до агресії і дозволяє гладити його м'яку на дотик шерсть. Інші домашні тварини - не перешкода для заведення такого хвостатого улюбленця, адже до них він ставитиметься добре. Так само, як і до незнайомих людей. Врівноважений австралієць не страждатиме за відсутності господарів удома.

    4.jpg

    Харчування
    Аромат димку не повинен приваблювати австралійського димчатого кота до господаревого шашлику. Людська їжа шкідлива для таких домашніх улюбленців з багатьох причин. Якщо Ви прихильник здорової кулінарії - готуйте для свого котика зрілий кефір і не дуже жирний домашній сир. М'ясо (найкраще, яловичину) подрібнюйте невеличкими шматочками і додавайте до страви трохи протертих варених овочів або круп. Питна вода - невід'ємний супутник не тільки сухого корму, але й натуральногo. Тому не варто нехтувати регулярним поповненням котової миски свіжою рідиною.

    Дресирування, тренування
    Грайлива вдача Вашого вихованця може посприяти процесу дресирування, але можливе небажання вивчати трюки не здолати нічим. В цьому процесі провідна роль належить котові, а не людині. Навчати представника австралійської димчастої породи цікавим штукам краще самому господарю, а не сторонній людині. Адже "пусковим моментом" для кота стає не звук команди, а воля дресирувальника, до якого він звик.

    5.jpg
     
    Останнє редагування: 30 сер 2017

Поділитися цією сторінкою